Так гуляй, душа! - Любовь Шепилова

Затянула меня паутина дорог…

То роскошная жизнь, то пустой кошелёк,

Бесприютною ночью и большая игра…

Даже если захочешь не вернёшься назад.

В переулках Хитровки и на шумной Тверской

Я могу быть торговкой иль весёлой княжной

Золотые браслеты на усталых руках,

Едкий дым сигаретный и шальные глаза…

Тонкой ниточкой бежит тропиночка

Жизни скомкана половиночка

Половинка жизни уж прожита,

А душа болит ей не можется.

Ей неможется и не хочется

Прозябать в тоске да в одиночестве.

Так гуляй душа… Праздник выдумай!

Пусть другие мне позавидуют…

Никому не скажу, что на сердце тоска.

Глубже спрячу её, чтобы не распускать.

За грехи за свои я потом заплачу,

А пока подороже за себя получу…

Пусть несёт меня ветер и купает туман

За меня не ответит, я отвечу сама…

Всё что жизнь отпустила я до капли допью,

Я жила и любила, и ещё полюблю…

Тонкой ниточкой бежит тропиночка

Жизни скомкана да половиночка…

Затягнула мене павутина доріг.

То розкішне життя, то порожній гаманець,

Безпритульною ніччю і велика гра…

Навіть якщо захочеш не повернешся назад.

У провулках Хитрівки і на шумній Тверській

Я можу бути торговкою або веселою княжною

Золоті браслети на втомлених руках,

Їдкий дим сигаретний і шалені очі.

Тонкою ниточкою біжить стежка

Життя скомкана половиночка

Половинка життя вже прожита,

А душа болить їй не може.

Їй неможливо і не хочеться

Прозябати в тузі і в самоті.

Так гуляй душа… Свято вигадай!

Нехай інші мені позаздрять.

Нікому не скажу, що на серце туга.

Глибоко сховаю її, щоб не розпускати.

За гріхи за свої я потім заплачу,

А поки дорожче за себе отримаю...

Нехай несе мене вітер і купає туман

За мене не відповість, я відповім сама…

Все що життя відпустила я до краплі доп'ю,

Я жила і любила, і ще полюблю…

Тонкою ниточкою біжить стежка

Життя зім'ятого та половиночка…