Курортный роман - Любовь Шепилова

1. Прощалось солнце с небом, прощались волны с морем

И зелёный поезд ждал меня с утра

Я не хотела ехать, но было уже поздно

И есть такое слово-пора

Стук колёс прострочит гравий, словно шов на старых джинсах

Хоть душа моя рыдает, на ресницах ни слезинки

Поцелуи на прощанье.

Уезжаешь?

Уезжаю!

Позвони, как только сможешь, ты прости, и я прощаю

Напиши письмо, напиши письмо,

2.Курортные романы, короткие, как ливни

Взбодрились и забыли, но это не про нас

Как хочется мне верить, что где-то на чужбине

Ты, засыпая, помнишь наш каждый день и час

3.Я жду тебя, любимый, я знаю, ты приедешь

Нельзя нам потеряться на маленькой земле

Ну, надо ж так случиться нашла я половинку

Нашла своё я счастье в чужой твоей стране

1. Прощалося сонце з небом, прощалися хвилі з морем

І зелений потяг чекав мене з ранку

Я не хотіла їхати, але було вже пізно

І є таке слово-пора

Стук коліс прострочить гравій, немов шов на старих джинсах

Хоч душа моя ридає, на віях ні сльози

Поцілунки на прощання.

Їдеш?

Їду!

Подзвони, як тільки зможеш, ти пробач, і я прощаю

Напиши листа, напиши листа,

2. Курортні романи, короткі, як зливи

Підбадьорилися і забули, але це не про нас

Як хочеться мені вірити, що десь на чужині

Ти, засинаючи, пам'ятаєш наш щодня і годину

3.Я чекаю тебе, коханий, я знаю, ти приїдеш

Не можна нам загубитися на маленькій землі

Ну, треба так статися знайшла я половинку

Знайшла своє я щастя в чужій твоїй країні