Белым покрывалом - Лёша Маэстро

Всего лишь один день я буду таким, каким надо жить по каким-то там правилам.

И все свои слабости вон пошлю, все свои слабости, поживу как бы правильно.

Не покурю с утра, переосилю и поем не мяса на обед, а базилик.

Вегетарианцем буду как сосед Василий, хотя он из-за зубов наверное,

он же старик.

Опять не покурю и опять не покурю, пойду и просто так жене цветочек подарю.

Хотя она не любит цветы, ну что хватило.

Главное внимание, не в подарке сила.

Не миллиардер, но душа шире Дона.

Теперь не пью и использую г*ндоны.

Теперь я как те, которых с крыльями рисуют.

Не ожидал, но это так неописуемо.

Мама, иди сюда, ты не поверишь.

Я так по тебе соскучился теперешней.

И больше не грусти и не кури, налить тебе чаю?

Да ты не постарела мама.

Да.

Скучаю.

Белым покрывалом накрою все и начну сначала.

Я многого не замечал, ты многого не замечала.

Белым покрывалом накрою все и начну сначала.

Я многого не замечал, ты многого не замечала.

И больше не сяду за руль покурив слегка, и перепитым не встану у майка.

Пойду гулять с сыном, вместо буторенного табака и откажусь он контер страйка.

Поеду по городу гордо один, мимо парков, фантанов, церквей и витрин.

Мимо проезжающих машин до ночи, пока свет везде не будет обесточен.

И может в этой тишине пойму, что надо.

Чтобы ты просто по-человечески была рада.

Ведь жизнь не только меняет Тойот от прадо,

И ты полюбила меня таким, правда?

Белым покрывалом накрою все и начну сначала.

Я многого не замечал, ты многого не замечала.

Белым покрывалом накрою все и начну сначала.

Я многого не замечал, ты многого не замечала.

Лише один день я буду таким, яким треба жити за якимись там правилами.

І всі свої слабкості он пошлю, всі свої слабкості, поживу як би правильно.

Не покурю з ранку, пересилаю і поємо не мяса на обід, а базилик.

Вегетаріанцем буду як сусід Василь, хоча він через зуби напевно,

він ж старий.

Знову не покурю і знову не покурю, піду і просто так дружині квіточку подарую.

Хоча вона не любить квіти, ну що вистачило.

Головна увага, не в подарунку сила.

Не мільярдер, але душа ширша за Дону.

Тепер не п'ю і використовую г*ндони.

Тепер я як ті, яких з крилами малюють.

Не чекав, але це так невимовно.

Мамо, йди сюди, ти не повіриш.

Я так по тобі скучив теперішньої.

І більше не суми і не кури, налити тобі чаю?

Так ти не постаріла мама.

Так.

Сумую.

Білим покривалом накрию все і почну спочатку.

Я багато чого не помічав, ти багато чого не помічала.

Білим покривалом накрию все і почну спочатку.

Я багато чого не помічав, ти багато чого не помічала.

І більше не сяду за кермо покуривши злегка, і перепитим не стану біля майка.

Піду гуляти з сином, замість бутореного тютюну і відмовлюсь він контор страйка.

Поїду містом гордо один, повз парки, фантани, церкви і вітрини.

Повз проїжджаючих машин до ночі, поки світло скрізь не буде знеструмлене.

І може в цій тиші зрозумію, що треба.

Щоб ти просто по-людськи була рада.

Адже життя не тільки змінює Тойот від прадо,

І ти полюбила мене таким, правда?

Білим покривалом накрию все і почну спочатку.

Я багато чого не помічав, ти багато чого не помічала.

Білим покривалом накрию все і почну спочатку.

Я багато чого не помічав, ти багато чого не помічала.