Журавли - Ляля Размахова

Далеко — далеко журавли улетели

Где леса, где поля, где дороги заносят метели.

А лететь журавлям, а лететь журавлям нету мочи

И решили они на поляне присесть среди ночи.

А лететь журавлям, а лететь журавлям нету мочи

И решили они на поляне присесть среди ночи.

И поднялись они и на юг полетели далёкий

Лишь остался один на поляне журавль одинокий.

Стал он кликать им вслед: «Помогите, пожалуйста, братцы,

Нету сил у меня, чтобы в небо со стаей подняться».

Стал он кликать им вслед: «Помогите, пожалуйста, братцы,

Нету сил у меня, чтобы в небо со стаей подняться».

И спустились они, подобрали усталого братца

Хоть и знали они, что до цели, уже, не добраться.

И опять поднялась журавлей белокрылая стая

И того журавля понесли они вдаль улетая.

И опять поднялась журавлей белокрылая стая

И того журавля понесли они вдаль улетая.

v Так и в жизни порой ты отстанешь от стаи крылатой,

Хоть и знаешь, что в жизни законы друзей, ох, как святы.

Но судьба над тобой продолжает шутить и смеяться,

А друзья отойдут и никто не поможет подняться.

Но судьба над тобой продолжает шутить и смеяться,

А друзья отойдут и никто не поможет подняться.

Далеко — далеко журавли улетели

Где леса, где поля, где дороги заносят метели.

А лететь журавлям, а лететь журавлям нету мочи

И решили они на поляне присесть среди ночи.

Далеко — далеко журавлі відлетіли

Де ліси, де поля, де дороги заносять хуртовини.

А летіти журавлям, а летіти журавлям нема сечі

І вирішили вони на поляні присісти серед ночі.

А летіти журавлям, а летіти журавлям нема сечі

І вирішили вони на поляні присісти серед ночі.

І піднялися вони і на південь полетіли далекий

Лише лишився один на поляні журавель самотній.

Почав він кликати їм вслід: «Допоможіть, будь ласка, братики,

Нема сил у мені, щоб у небо зі зграєю піднятися».

Почав він кликати їм вслід: «Допоможіть, будь ласка, братики,

Нема сил у мені, щоб у небо зі зграєю піднятися».

І спустилися вони, підібрали втомленого братика

Хоч і знали вони, що до мети, вже, не добратися.

І знову піднялася журавлею білокрила зграя

І того журавля понесли вони вдалину відлітаючи.

І знову піднялася журавлею білокрила зграя

І того журавля понесли вони вдалину відлітаючи.

v Так і в життя часом ти відстанеш від зграї крилатою,

Хоч і знаєш, що в життя закони друзів, ох, як святі.

Але доля над тобою продовжує жартувати і сміятися,

А друзі відійдуть і ніхто не допоможе піднятися.

Але доля над тобою продовжує жартувати і сміятися,

А друзі відійдуть і ніхто не допоможе піднятися.

Далеко — далеко журавлі відлетіли

Де ліси, де поля, де дороги заносять хуртовини.

А летіти журавлям, а летіти журавлям нема сечі

І вирішили вони на поляні присісти серед ночі.