Клин белых журавлей - Ляля Размахова

Мог ли ты думать кого-то любя.

Что повстречаешь однажды меня.

В темных аллеях застывших камней.

Призраки бывших людей.

Нет оправданий, нет чувства вины.

Это не страх мимолётной весны.

Да я права, ты боялся такого всегда…

Да я права, ты боялся такого всегда…

Клин белых журавлей.

От любви моей, унеси печали.

На, кинопленке дней.

Вижу всё ясней.

Что мы потеряли.

Ты мой рисунок не знавший холста.

Ты недопетая песня с листа.

Ты мой роман, не дописанный мной.

Давний и очень родной.

Мог ли ты думать кого-то любя.

Что повстречаешь однажды меня.

Знаю, что нет, ты искал меня тысячу лет…

Знаю, что нет, ты искал меня тысячу лет…

Клин белых журавлей.

От любви моей, унеси печали.

На, кинопленке дней.

Вижу всё ясней.

Что мы потеряли.

Клин белых журавлей.

От любви моей, унеси печали.

На, кинопленке дней.

Вижу всё ясней.

Что мы потеряли.

Чи міг ти думати когось люблячи.

Що зустрінеш одного разу мене.

У темних алеях застиглих каменів.

Примари колишніх людей.

Немає виправдання, немає почуття провини.

Це не страх страхітливої ​​весни.

Так я права, ти боявся такого завжди...

Так я права, ти боявся такого завжди...

Клин білих журавлів.

Від любові моєї, забери печалі.

На кіноплівці днів.

Бачу все ясніше.

Що ми втратили.

Ти мій малюнок не знає полотна.

Ти, недопета пісня з листа.

Ти мій роман, не дописаний мною.

Давній і дуже рідний.

Чи міг ти думати когось люблячи.

Що зустрінеш одного разу мене.

Знаю, що ні, ти шукав мене тисячу років...

Знаю, що ні, ти шукав мене тисячу років...

Клин білих журавлів.

Від любові моєї, забери печалі.

На кіноплівці днів.

Бачу все ясніше.

Що ми втратили.

Клин білих журавлів.

Від любові моєї, забери печалі.

На кіноплівці днів.

Бачу все ясніше.

Що ми втратили.