Царапинки - Ляля Размахова

Облака плывут по небу ватные,

Словно в дали дальние маня.

Неужели в этом виновата я, виновата я,

Что вчера ушел ты от меня?

Неужели в этом виновата я, виновата я,

Что вчера ушел ты от меня.

Не посмею я подругам плакаться,

Что меня ты вовсе не любил,

Буду им своей свободой хвастаться, хвастаться,

Не поверю, что меня забыл.

Буду им своей свободой хвастаться, хвастаться,

Не поверю, что меня забыл.

Не жалею я о том ни капельки,

Ты, как хочешь, это назови.

На душе останутся царапинки, царапинки,

Поболят и заживут они.

На душе останутся царапинки, царапинки,

Поболят и заживут они.

Хмари пливуть по небу ватяні,

Наче вдали дальні маня.

Невже в цьому винна я, винна я,

Що вчора пішов ти від мене?

Невже в цьому винна я, винна я,

Що вчора пішов ти від мене.

Не посмію я подругам плакатися,

Що мене ти  зовсім не любив,

Буду їм своєю свободою хвалитися, хвалитися,

Не повірю, що мене забув.

Буду їм своєю свободою хвалитися, хвалитися,

Не повірю, що мене забув.

Не жалкую я про тому ні крапельки,

Ти як хочеш, це назви.

На душі залишаться подряпини, подряпини,

Поболять і заживуть вони.

На душі залишаться подряпини, подряпини,

Поболять і заживуть вони.