The Peat Bog Soldiers - Luke Kelly

Far and wide as the eye can wonder

Heath and bog are everywhere

Not a bird sings out to cheer us

Oaks are standing gaunt and bare.

We are the peat bog soldiers,

Marching with our spades to the moor.

Up and down the guards are marching,

No one, no one can get through.

Flight would mean a sure death facing,

Guns and barbed wire block our view.

We are the peat bog soldiers,

Marching with our spades to the moor.

But for us there is no complaining,

Winter will in time be past.

One day we shall rise rejoicing.

Homeland, dear, you’re mine at last.

Then we’re the peat bogs soldiers,

March no more with spades to the moor.

Наскільки може дивуватися око

Верес і болото всюди

Жоден птах не співає, щоб розвеселити нас

Дуби стоять худі й голі.

Ми — солдати торф’яних боліт,

Ідемо з нашими лопатами до болота.

Вгору й униз марширують охоронці,

Ніхто, ніхто не може пройти.

Політ означав би вірну смерть,

Гармати та колючий дріт закривають нам огляд.

Ми — солдати торф’яних боліт,

Ідемо з нашими лопатами до болота.

Але для нас не нарікання,

Зима з часом пройде.

Одного дня ми встанемо радіючи.

Батьківщино, люба, ти нарешті мій.

Тоді ми солдати торф'яних боліт,

Більше не маршируйте з лопатами до болота.