L’étranger au paradis (De l’opérette "Kismet") - Luis Mariano, Александр Порфирьевич Бородин

Prends ma main,

Car je suis étranger ici,

Perdu dans le pays bleu,

Etranger au paradis.

Et je sais qu’en chemin,

Le danger dans un paradis,

C’est de rencontrer un ange,

Et qu’il vous sourie.

Simple mortel,

Je m'émerveille,

Les yeux remplis d'étoiles,

Et de fraîcheur.

Comme un enfant,

Qui se réveille,

Je te retrouve,

Alors je n’ai plus peur,

Ne laissez surtout pas ma main,

Ô bel ange qui me conduis.

Déjà je me sens bien moins,

Etranger au paradis,

Et si tu veux bien de moi,

L'étranger dans ton paradis,

Alors nous irons je crois,

Plus loin que la vie.

Simple mortel,

Je m'émerveille,

Les yeux remplis d'étoiles,

Et de fraîcheur.

Comme un enfant,

Qui se réveille,

Je te retrouve,

Alors je n’ai plus peur.

Ne laissez surtout pas ma main,

Ô bel ange qui me conduis,

Déjà je me sens bien moins,

Etranger au paradis.

Et si tu veux bien de moi,

L'étranger dans ton paradis,

Alors nous irons je crois,

Plus loin que la vie.

Plus loin que la vie.

(Merci à LOUIS pour cettes paroles)

Візьми мою руку,

Бо я тут чужий,

Загублений у блакитній країні,

Незнайомець у раю.

І я знаю, що по дорозі,

Небезпека в раю,

Це зустріти ангела,

І він посміхається тобі.

простий смертний,

я дивуюся,

очі наповнені зірками,

І свіжість.

як дитина,

хто прокидається,

я знайду тебе,

Тому я вже не боюся

Не відпускай мою руку,

О прекрасний ангел, що веде мене.

Я вже відчуваю себе набагато менше,

Незнайомець у раю,

І якщо ти хочеш мене,

Незнайомець у вашому раю,

Тож ми підемо, я вірю,

Далі за життя.

простий смертний,

я дивуюся,

очі наповнені зірками,

І свіжість.

як дитина,

хто прокидається,

я знайду тебе,

Тому я вже не боюся.

Не відпускай мою руку,

О прекрасний ангел, що веде мене,

Я вже відчуваю себе набагато менше,

Незнайомець у раю.

І якщо ти хочеш мене,

Незнайомець у вашому раю,

Тож ми підемо, я вірю,

Далі за життя.

Далі за життя.

(Дякую Луї за ці тексти)