Psiconautas - Love Of Lesbian

Cobaya mental

A quien todo el mundo daba

Por muerto incluso tú

Al resucitar se dio cuenta que salía

Del parking de un hospital

Su madre conducía

Con sonrisa Prozac

El hermano andaba inquieto

En el asiento de atrás:

Hiperactividad

¡Qué despertar!

¡Qué insolente es la mañana

Que nos regala el Sol!

Tanto quiero probar

Que ni en mil vidas podría

Saciar mi sed de acción

Y justo aquel instante

Un recuerdo volvió

Aquella nebulosa de

La noche anterior

Con su brindis fatal:

Porque el amor, como el arte

Es una droga aparte

Que tomas sin saber que te dan

Dan, dan, dan…

Por ser valiente y besarte

Un segundo antes

Y que vuelvas a mi boca a por más

Más, más, más…

Que la suerte nos acompañe al son

Y por pedir que tenga conversación

Blandas, fuertes, fiera o avestruz

Valiente o cobarde te recetarán

La Vida Química

Puede pasar que la vida en lugar de un

Poema te pida un blues

O puedes tirar unas gotas en el cava

De tu rehabilitación

Y enviar a tu familia al espacio exterior

Con gatos delirando viendo Súper Ratón

El padre dijo: «¡Psicodelia!»

y luego brindó

Porque esta vida debacle

Sea media parte

De un todo que te dé mucho más

Más, más, más…

Que los amigos de antes

Sean de ahora y siempre

Y no nos fallen más por detrás

No hay más, no hay más

Sin despedirse de nadie se largó de casa

Así es un kamikaze mental

Si hay plan, mal plan

En un adicto no verás dispersión

Hay constancia y mucha dedicación

Puede, puede que un día seas tú

Otro especialista en la medicación

Que no es trascendental

La vida es química

Sí, tú ya solo sientes que

Esto acaba de empezar

Creció la burbuja de tu idea

Y grita: «¡Atrás!

¡Va a estallar!

¡Va a estallar!

¡Basta ya!

Todo va a estallar»

Camino en suelo blando

Hacia el altar, a paso lunar

¿Soy real o inventado?

Puedo redoblarme en el viaje astral

Ser mi sherpa ilegal, duplicarme en pecado

Frente a aquel negro abismo en el espacio

Intuimos que podríamos saltar

Nos vimos tan capaces de saltar

¡Sabía que podríamos saltar!

Sí, ya soy zona extraña

Entre deseo y santidad

La ciudad soñada, de utopía capital

Y quiero más, quiero más, dame más

Quiero ir más allá…

розум морська свинка

Кому всі віддали

Навіть за мертвих тебе

Після реанімації він зрозумів, що йде

З стоянки лікарні

за кермом була його мати

З усмішкою Prozac

Брат був неспокійний

На задньому сидінні:

гіперактивність

Яке пробудження!

Який нахабний ранок

Що дає нам Сонце?

Я так хочу спробувати

Цього не зміг би навіть за тисячу життів

Втамуйте спрагу до дії

І саме той момент

повернувся спогад

ця туманність

Попередня ніч

З його фатальним тостом:

Бо любов, як мистецтво

Це окремий препарат

Що ти береш, не знаючи, що вони тобі дають

Дай, дай, дай…

За те, що був сміливим і цілував тебе

секундою раніше

І що ти повертаєшся до моїх уст за ще

Більше більше більше…

Хай удача буде з нами до звуку

І за те, що попросив поговорити

М'який, сильний, лютий або страусовий

Хоробрим чи боягузливим вони вам пропишуть

Хімічне життя

Може статися, що життя замість а

Вірш просить у вас блюз

Або ви можете кинути кілька крапель у каву

вашої реабілітації

І відправте свою родину в космос

З кішками, що марять, дивлячись на Super Mouse

Батько сказав: «Психоделія!»

а потім підсмажили

Тому що ця життєва катастрофа

бути наполовину частиною

Цілого, яке дає вам набагато більше

Більше більше більше…

Ті друзі з раніше

Будьте зараз і завжди

І не підводь нас більше ззаду

Більше нема, нема

Ні з ким не попрощавшись, пішов з дому

Ось так виглядає ментальне камікадзе

Якщо є план, поганий план

У наркомана ви не побачите розсіювання

Є наполегливість і велика самовідданість

Нехай одного дня будеш ти

Інший спеціаліст з ліків

що не є трансцендентальним

життя - це хімія

Так, ти тільки це відчуваєш

це тільки почалося

Бульбашка вашої ідеї виросла

І кричить: «Назад!

Він вибухне!

Він вибухне!

Вже достатньо!

Все вибухне»

шлях по м'якому ґрунту

До вівтаря, в місячному темпі

Я справжній чи вигаданий?

Я можу подвоювати астральні подорожі

Будь моїм нелегальним шерпом, подвійся на гріх

Зустрічаючи ту чорну безодню в космосі

Ми відчували, що можемо стрибнути

Ми бачили один одного такими, що вміли стрибати

Я знав, що ми можемо стрибати!

Так, я вже дивна зона

Між бажанням і святістю

Місто мрії, столична утопія

І я хочу більше, я хочу більше, дай мені більше

Я хочу піти далі...