Nadie por las calles - Love Of Lesbian

La Luna de repente nos habló:

«Creced menguantes, me gustaría saber

Si esta ciudad tiene más luz

¿Por qué no hacéis por mí

Fotografías por las esquina de Díos

Y así tendréis mi admiración?»

Y empezó aquel rumbo incierto

Entre oficinas y cemento

Y un japo, muy caro, y muy lleno

Tan solo un Opencor abierto

Y el mar se nos bebía al sol

Como a una yema tibia

Fue necesario anular, la oscuridad, con un buen flash

Y la voz, de Edgar Allan Poe

Surgió entre dos contenedores

Dijo estar harto del mal:

«Hazme saber, si hay algo más»

Nunca he sido un libro abierto

Pero explico buenos cuentos

Si quieres, ahora, que hay tiempo

Empiezo a recitar el nuestro

Y si no hubiera nadie por las calles

Nadie por las calles

¡qué poco importaría¡

Mira que optimista

Que me pongo algunas tardes

Si anochece un poco antes

Y quedan sombras chinas

Solo tuyas, mías, me va bien

Saltaron sin pensar, vallas de seguridad

Era el estreno de una secuela de «Cats»

Oh, qué dirás, qué dirás, si pienso que estamos de más

Y él contestó:

«¿De dónde sale esa luz?

¿O es que no ves esa luz?»

Y la Luna nos dio el premio

Y la Luna nos dio el premio

E hizo un flash para lo nuestro

E hizo un flash para lo nuestro

Debería, sí, debería ser posible

Y sí, debería ser posible

Y sí, debería ser posible

Y lo demás, tan solo un cuento

Місяць раптом заговорив до нас:

«Зростання слабшає, я б хотів знати

Якби в цьому місті більше світла

чому б тобі не зробити це для мене

Фотографії на кутку Бога

І тому ви будете мати моє захоплення?»

І почався той непевний курс

Між офісами та цементом

І Japo, дуже дорогий, і дуже повний

Просто відкритий Opencor

І море нас на сонце пило

Як теплий жовток

Треба було гарним спалахом анулювати темряву

І голос, Едгар Аллан По

Він виник між двома контейнерами

Він сказав, що йому набридло зло:

«Дайте мені знати, якщо є щось ще»

Я ніколи не був відкритою книгою

Але я розповідаю хороші історії

Якщо хочеш, зараз є час

Починаю декламувати наше

А якби на вулицях нікого не було

нікого на вулицях

як мало це мало б значення

дивіться, який оптиміст

Що я одягаю вдень

Якщо стемніє трохи раніше

А китайські тіні залишаються

Тільки твій, мій, у мене все добре

Вони стрибали не замислюючись, охоронні паркани

Це була прем'єра продовження "Котів"

Ой, що ти скажеш, що скажеш, якщо я думаю, що ми забагато

І він відповів:

«Звідки це світло?

Або ти цього світла не бачиш?

І Місяць дав нам приз

І Місяць дав нам приз

І зробив спалах для наших

І зробив спалах для наших

Це повинно бути, так, це повинно бути можливим

І так, це має бути можливим

І так, це має бути можливим

А решта лише історія