Los males pasajeros - Love Of Lesbian

Las islas se mueven, nadie me cree

Hay falsa estabilidad

Lo que no se expulsa también nos retiene

En todo hay ambigüedad

La vida nos huye a la vez que nos fluye

Vida, dulce trampa mortal

Si pierdo el norte en todo naufragio

Buscaré el oriente de tus astrolabios

O esperaré el cometa de cada dos años

Que en tu cielo negro mi escritor se queda en blanco

Te veo con cámara lenta y así puedo degustar

Cuando en un gesto milagroso

En un abrir y cerrar de ojos

Parpadeaste, lo ves

Soy el rey del chiste malo

De recuerdos e inventarios que al fin

Se irán, huirán, fluirán, caerán

Se irán, huirán, fluirán, sí, caerán

Sí, todo eso se irá, huirá, fluirá, caerá

Se irán, huirán, fluirán

Sí, caerán

Caerás de pie como hacen los gatos

Y caerán en picado falsos testigos

Desde el estrado

Caerán dictadores, fluirá nuestro verano

Y temblarán los estantes de cualquier supermercado

Desde mi oposición

Desde la humilde opinión de un gris payaso

Caerá todo lo injusto

Que es sentir las alegrías como inusuales casos, paranormales y aislados

Todo eso se irá, huirá, fluirá, caerá

Se irán, huirán, fluirán, sí, caerán

Sí, caerá, huirá, fluirá, se irá

Caerá, huirá, fluirá, sí caerá

Caí en la cuenta de tanto desastre

Mi nota nunca al suelo

Si lo llevas todo al traste

A los atormentados sin motivo

Que hacen arte

Que les parta un rayo

De verdad, y que los calle

Y a todas estas cosas añado otro dato memoriado

Que estáis creciendo, pero mucho y demasiado

Lo que más me asusta es que no puedo retener

Ningún momento

Ni poder rebobinar

Luego encima me disperso

Y dejo versos inconexos

Descansar, en la cocina semiaguados

Y en el turmix un deseo

Que se me ha ido por completo de las manos

Dale a tus males pasajeros

Un billete sólo de ida y así

Se irán, huirán, fluirán, caerán

Se irán, huirán, fluirán, sí, caerán

Sí, caerán, huirán, se irán, fluirán

Caerán, fluirán, se irán, sí, se irán

Sí

La vida es más fácil si andas despacio

¿No ves que nadie llega al fin?

Que fuera epitafio de el hombre más sabio

Un «yo sólo pasé por aquí»

Pararararara… pam pam pam pam

Острови рухаються, мені ніхто не вірить

Виникає помилкова стабільність

Те, що не вигнано, також утримує нас

У всьому є неоднозначність

Життя тікає від нас, поки витікає з нас

Життя, солодка смертельна пастка

Якщо я втрачу північ у всій корабельній аварії

Я буду шукати схід ваших астролябій

Або я буду чекати комети кожні два роки

Щоб на твоєму чорному небі мій письменник залишився порожнім

Я бачу тебе в уповільненій зйомці, щоб відчувати смак

Коли в чудодійному жесті

За мить ока

Ти блимнув, бачиш

Я король поганого жарту

Про спогади та описи, що нарешті

Підуть, втечуть, потечуть, впадуть

Підуть, втечуть, потечуть, так, впадуть

Так, все це піде, втече, потече, впаде

Підуть, втечуть, потечуть

Так, вони впадуть

Ви встанете на ноги, як коти

І фальшивих свідків різко зменшиться

з помосту

Впадуть диктатори, потече наше літо

І полиці будь-якого супермаркету потрясуться

від моєї опозиції

Зі скромної думки сірого клоуна

Все несправедливе впаде

Що таке відчувати радощі як незвичайні випадки, паранормальні та поодинокі

Все це піде, втече, потече, впаде

Підуть, втечуть, потечуть, так, впадуть

Та впаде, побіжить, потече, піде

Впаде, втече, потече, так впаде

Я зрозумів стільки катастроф

Моя записка ніколи на землю

Якщо взяти все це на хвилю

Тим, хто мучиться без причини

які створюють мистецтво

Нехай в них вдарить блискавка

Справді, і заткни їх

І до всього цього я додаю ще завчені дані

Що ти ростеш, але багато і занадто

Найбільше мене лякає те, що я не можу втриматися

немає часу

Я також не можу перемотати назад

Потім зверху розсипаю

А я залишаю безсполучникові вірші

Відпочинок, на напівводяній кухні

І в блендері бажання

Це повністю вийшло з-під контролю

Подаруй свої недуги

Квиток в один кінець і так далі

Підуть, втечуть, потечуть, впадуть

Підуть, втечуть, потечуть, так, впадуть

Та впадуть, втечуть, підуть, потечуть

Впадуть, потечуть, підуть, так, підуть

Так

Жити легше, якщо ти ходиш повільно

Хіба ти не бачиш, що ніхто не доходить до кінця?

Це була епітафія наймудрішої людини

«Я тільки що проходив мимо»

Парарарарара… пам-пам-пам-пам