Hierro y Níquel - Los Planetas

Te he estado persiguiendo

Hasta las puertas del infierno

Te he perseguido

He intentado encontrarte

Y no lo he conseguido

Te busqué por todas partes

No sé dónde te has escondido

Sabes de sobra que te quiero

Y que quiero estar contigo ahora

Y si no es el momento

Esperaré a que llegue la hora

Si me dieras una pista

De cómo tengo que hacerlo

Me ayudarías un poco

Porque estoy dándole vueltas

Y estoy volviéndome loco

Aunque le dé que perdone

Tiro piedras por la calle

Al que le dé que perdone

Tengo la cabeza mala

De tantas preocupaciones

Y lo que me da más pena

Es que nunca seamos cielo y estrellas

Como el guante y la mano

Como el sol y la tierra

Alegría y la fiesta cuando termina la guerra

Todavía te quiero

No han cambiado mis sentimientos

Pienso lo mismo que pensé aquella noche

Cuando nos conocimos

Que daría cualquier cosa

Para poder estar contigo

Que la ausencia causa olvido

Dicen los sabios doctores

Que la ausencia causa olvido

Yo soy uno que no puede olvidar que te ha querido

Y lo que me da más pena

Es que ya nunca seamos almas gemelas

La semilla y el árbol

Viento para las velas

Hierro y níquel fundidos en el centro la tierra

Я гнався за тобою

до воріт пекла

Я гнався за тобою

Я намагався вас знайти

А в мене немає

Я шукав тебе всюди

Я не знаю, де ти сховався

Ти добре знаєш, що я люблю тебе

І що я хочу бути з тобою зараз

А якщо не час

Я буду чекати, коли прийде час

Якщо ви дасте мені підказку

Як я маю це зробити?

ти б мені трохи допоміг

Бо я крутюся

І я божеволію

Навіть якщо я попрошу вас пробачити

Кидаю каміння по вулиці

Тому, хто дає йому пробачити

У мене погана голова

від стількох турбот

І що мене найбільше засмучує

Хіба що ми ніколи не будемо небом і зірками

Як рукавичка і рука

Як сонце і земля

Радість і вечірка, коли закінчиться війна

я все ще люблю тебе

Мої почуття не змінилися

Я думаю те саме, що думав тієї ночі

Коли ми зустрілися

хто б щось дав

Щоб ми могли бути разом

Ця відсутність викликає забуття

Кажуть мудрі лікарі

Ця відсутність викликає забуття

Я той, хто не може забути, що він любив тебе

І що мене найбільше засмучує

Хіба що ми більше ніколи не споріднені душі

Насіння і дерево

вітер для вітрил

Залізо і нікель розплавлені в центрі землі