L'esodo - Loredana Bertè

Stelle di carta di questa sera

Ferme alle porte di Un’aria prigioniera

Sono i murales dei nostri giorni

Banchine vuote

Nè attese, nè ritorni

Insegne spente

Niente più voli

L’ultima corsa

Per ritrovarsi soli

E trascinati dalle maree

Contrabbandati dal fumo

Delle idee… e Anime scosse

Da questa danza

Poca fortuna

Col buio che avanza

In questo secolo di pazienza

Pura esistenza

E noi siamo senza

Noi partiti come in esodo

Per terre che non si vedono

In un silenzio abissale

Che fa male, che fa male

Questa è la farsa

Che chiami storia

Questo è il presente

Presente di peggiore memoria

Di calcinacci, di pezzi di vetro

Noi corpi nudi rimasti

Con una mano avanti

E l’altra dietro

Anime scosse

Da questa danza

Impallidite dal niente che avanza

In questo secolo di amarezza

Il risvegliarsi è già una prodezza

Noi partiti come in un esodo

Per terre che non emrgono

E questa volgia che sale

Quanto sale… quanto sale

Noi ormai dispersi

In quest’esodo

Senza nemmeno un telefono

Senza fermarsi mai

Senza sentirci mai

Stelle di carta di questa sera

Ferme alle porte

Di un’aria prigioniera.

Сьогоднішні паперові зірки

Зупиняючись біля воріт В'язня повітря

Це фрески нашого часу

Порожні доки

Ні чекає, ні повертається

Підписується

Більше ніяких рейсів

Остання гонка

Щоб опинитися на самоті

І понесло припливами

Контрабандним шляхом куріння

Ідеї... і шоковані Душі

З цього танцю

Невелика удача

З наступаючою темрявою

У цьому столітті терпіння

Чисте існування

А ми без

Ми виїхали як на вихід

За землі, яких не видно

В глухій тиші

Це болить, це болить

Це фарс

Як ви називаєте історію

Це сьогодення

Подарунок найгіршого спогаду

З щебеню, зі шматків скла

Ми голими тілами залишилися

З однією рукою вперед

А інший ззаду

Шоковані душі

З цього танцю

Збліднути від нічого, що просувається

У цьому столітті гіркоти

Прокидатися – це вже подвиг

Ми виїхали як на вихід

Для земель, які не спливають

І ця волгія, що піднімається

Наскільки він піднімається... скільки піднімається

Ми зараз відсутні

У цьому виїзді

Навіть без телефону

Ніколи не зупиняючись

Ніколи не чуючи

Сьогоднішні паперові зірки

Зупиняючись біля воріт

Повітря в'язня.