Enter the Void - Lomepal

Pour moi, chaque fête est comme un jeu «Qui-est-ce?

«J'y vois beaucoup trop d’visages pour que je les retienne tous

J’pourrais jouer à trier tous les genres d’humains à Paris

Mais la plupart seront couchés avant la fin d’la partie

L’alcool est persuasif, dur de limiter sa force

Plus ta tête chauffe, plus ton liquide s'évapore

Bienvenu dans la ville lumière, ici, les vices surviennent

Chaque soir, on redéfinit la plus grosse beuverie du siècle

C’est qu’une simple fête à Paname, hey

Juste une simple fête à Paname

C’est qu’une simple fête à Paname, hey

Juste une simple fête à Paname

Mon foie, mes reins et mon cerveau

Ont des symptômes de fleur fanée

Mais j’profite de la vie en laissant la mort me menacer

Entouré par toutes sortes de gueules cassées cherchant le paradis

L’alcool en guise de pied d’biche, on force le seul accès

Marie-Jeanne est une fille sans copain

Mais elle et moi, on a beaucoup d’amis en commun

Des gens qui vivent à Paris, d’autres qui vivent en Province

Quelque soit sa provenance, elle finit dans nos mains

Faut se relaxer

C’est qu’une simple fête à Paname, hey

Juste une simple fête à Paname

C’est qu’une simple fête à Paname, hey

Juste une simple fête à Paname

La fumée se propage lentement dans tout mon corps

Mais je n’ai pas encore le grade de poumon d’or

J’tente juste d’oublier la vie d’galérien

Savourer chaque seconde comme si l’avenir n’valait rien

Quoi, les fêtard préfèrent étouffer leurs problèmes dans l’odeur

D’un barbeuk alléchant, c’est leur seule saleté d’chance

Ils ne se veulent pas méchant mais je vois la peur

Les rires, la rage, la fête, tout ça combiné dans le regard des gens

La routine et ses paradoxes

La routine et ses paradoxes

La routine et ses paradoxes

L’ambiance devient paranormal dès qu’le soir approche

Quand la tension parisienne remonte

Le vrai visage de l’amitié se montre

Tout peut déraper en un dixième de seconde

Je m’en vais là-haut, ciao, loin des rats obscènes

Qui se tueront quand ce monde froid obéira aux lois du chaos

Où sont les fêtards?

Je ne vois plus qu’des cimetières

Toute la haine du monde cachée sous un bonheur superficiel

Au début, les gens paraissent fiables

Tu voulais sortir mais à minuit t’es déjà trop saoul

Pour te rendre compte que tu danses avec le Diable

C’est pas comme ça qu’je voulais qu’le plan s'élabore

C’est dur de contrôler son encéphale

En mélangeant le chanvre et l’alcool

On peut plus changer la donne, j’aime pas les vendettas

Mais j’pourrais m’changer en vrai barbare

Si on essayait d’me trancher la gorge

Si t’as des couilles, tes hormones s’emballent

Faut juste prendre des mesures

Avant qu’le croque-mort s’en charge

Bonhomme, j’trouvais qu’ma ville était belle de haut

Mais plus je l’observe et plus je trouve

Que ça ressemble au Mordor, sans blague

J’plane comme si j'étais sur un réacteur de Boeing

J’vois tout d’au-dessus comme dans Enter the Void

La guerre s’est installée au cœur de nos iv’s

Un conseil: renforce-toi avec qu’on te heurte, boy

Ne tombe pas

Ne tombe pas

Ne tombe pas, la vie ne tient qu'à un fil

La mort n’est pas une légende, personne n’est invincible

Ne tombe pas

Ne tombe pas

Les cerveaux s’obscurcissent en silence

Et ça finit par de l’auto-justice

J’ai l’pouvoir d’amener ma musique à une position suprême

J’refuse que quelqu’un vienne saboter ma mission sur Terre

Lomepal !

Для мене кожна вечірка схожа на гру «Хто це?».

«Я бачу занадто багато облич, щоб запам’ятати їх усі

Я міг грати в сортування всіх видів людей у ​​Парижі

Але більшість буде закладено до кінця гри

Алкоголь переконливий, його міцність важко обмежити

Чим гарячіше ваша голова, тим більше рідина випаровується

Ласкаво просимо в місто світла, тут виникають пороки

Щовечора ми переосмислюємо найбільший запої століття

Це проста вечірка в Панаме, привіт

Проста вечірка в Панамі

Це проста вечірка в Панаме, привіт

Проста вечірка в Панамі

Моя печінка, мої нирки і мій мозок

Мають симптоми в’янення квітки

Але я насолоджуюся життям, дозволяючи мені загрожувати смерті

Оточений всякими мерзавцями, які шукають раю

Спирт, як лом, у нас форсований єдиний доступ

Марі-Жанна – дівчина без хлопця

Але ми з нею, у нас багато спільних друзів

Люди, які живуть у Парижі, інші, які живуть у провінції

Звідки б він не прийшов, він опиняється в наших руках

Треба розслабитися

Це проста вечірка в Панаме, привіт

Проста вечірка в Панамі

Це проста вечірка в Панаме, привіт

Проста вечірка в Панамі

Дим повільно поширюється по всьому тілу

Але я ще не маю золотого класу легенів

Я просто намагаюся забути життя галерного раба

Насолоджуйтесь кожною секундою, наче майбутнє нічого не варте

Що, вечірні тварини воліють заглушити свої проблеми запахом

З привабливого барбеука це їх єдина удача

Вони не хочуть бути злими, але я бачу страх

Сміх, лють, вечірка, все це поєднувалося в очах людей

Рутина та її парадокси

Рутина та її парадокси

Рутина та її парадокси

Атмосфера стає паранормальною, щойно наближається вечір

Коли паризька напруга зростає

Показує справжнє обличчя дружби

Все може піти не так за десяту частину секунди

Я йду туди, чао, далеко від непристойних щурів

Хто вб’є себе, коли цей холодний світ підкориться законам хаосу

Де гуляки?

Я бачу тільки кладовища

Вся ненависть у світі прихована під поверхневим щастям

Спочатку люди здаються надійними

Ти хотів вийти, але опівночі ти вже занадто п’яний

Щоб дізнатися, що ти танцюєш з дияволом

Я хотів, щоб план розвивався не так

Важко контролювати свій мозок

Змішуючи коноплю та спирт

Ми більше не можемо змінити гру, я не люблю помсту

Але я міг би перетворитися на справжнього варвара

Якби хтось спробував перерізати мені горло

Якщо у вас є м’ячі, ваші гормони рвуться

Треба лише вжити заходів

Перш ніж трунар подбає про це

Боном, я думав, що моє місто прекрасне згори

Але чим більше я спостерігаю, тим більше знаходжу

Що це схоже на Мордор, без жартів

Я під кайфом, наче на реактивному двигуні Боїнга

Я бачу все згори, як у Enter the Void

Війна оселилася в серці наших ив

Порада: стань сильнішим від удару, хлопче

Не впасти

Не впасти

Не падайте, життя висить на волосіні

Смерть не легенда, ніхто не непереможний

Не впасти

Не впасти

У тиші темніють мізки

І це закінчується самооправданістю

Я маю владу підняти мою музику на вищу позицію

Я відмовляюся дозволяти комусь прийти і саботувати мою місію на Землі

Ломепал!