Plus de larmes - Lomepal

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans la machine

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans la machine

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Chaque jour une nouvelle cascade

J’aurais dû demander une doublure

Y’a que dans mes cauchemars que je cours plus

J’ai beaucoup moins de rêves je suis beaucoup plus vieux

Proche de mes démons

Je pourrais presque leur donner des prénoms

Je me détruis je sais même plus si c’est mal

Ma morale et mes désirs s’emmêlent

Comme mes idoles préférées j’ai faim de scène

Faim d’alcool, faim de gloire, faim de sexe

J’idéalise trop les rock stars parfois j’ai

Peur de vouloir rejoindre le club des 27

Je viens d’enchaîner 16 interviews dans la même journée

Je sais même plus comment je m’appelle

Cœur défectueux je survis sans

Aucun rêve ne sera jamais suff‌isant

Si j’ai plus d'étoiles dans les yeux

C’est pour mieux voir venir le vide

Tu veux savoir comment je vis?

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans la machine

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans la machine

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Saut de l’ange dans le systéme, ensemble

On a maquillé la tristesse, ensemble

On a pris la drogue anti—stress, ensemble

Toujours mal à l’aise dans les fêtes dans les bars

C’est pas mieux quand je m’enferme sans ler—par

Je donne même pas les quelques nouvelles qu’on me demande, seul

Rideaux noirs dans l’appartement, seul

Je veux pas voir qu’on est demain, seul

Je suis devenu fort en psycho en rassurant

Ma mère dans la cuisine jusqu'à 4 heures

Elle me parle toujours des même histoires

De famille atroces je les connais toutes déjà par cœur

Je reste comme une personne addicte ce

Monde est un sauna dis—moi le suicide me sauvera—t—il

Je partirai avec la même tête que Kitano dans Sonatine

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans la machine

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans la machine

Plus de larmes dans le corps

Plus de larmes dans le corps

Quand j’parlais de ma mère ou quand j’disais: «oh c’est bien"et que je

racontais des trucs, il m’regardait en faisant: «Pfff, t’es vraiment,

t’es vraiment bizarre».

Du coup, moi, j’ai eu le même statut que ma mère.

Simplement parce que je l’acceptais, j'étais donc comme elle.

Quelqu’un qui

accepte la folie quelqu’un, est nécessairement fou.

C’est étrange dans cette société hein?

У тілі більше немає сліз

У машині більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У машині більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

Кожен день новий водоспад

Я повинен був попросити дублера

Тільки в кошмарах я більше не бігаю

У мене набагато менше мрій, я набагато старший

Близько до моїх демонів

Я майже міг дати їм імена

Я руйную себе, навіть не знаю, чи це неправильно

Моя мораль і мої бажання заплутуються

Як мої улюблені кумири, я голодний до сцени

Голод до алкоголю, голод до слави, голод до сексу

Іноді я занадто ідеалізую рок-зірок

Страх перед бажанням приєднатися до клубу 27

Я щойно провів 16 інтерв’ю за один день

Я вже навіть не знаю свого імені

Без несправного серця я живу

Жодної мрії ніколи не буде достатньо

Якби у мене більше зірок в очах

Краще бачити, як наближається порожнеча

Хочеш знати, як я живу?

У тілі більше немає сліз

У машині більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У машині більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

Ангел стрибає в системі разом

Ми разом приховали смуток

Ми разом приймали антистресовий препарат

На вечірках у барах завжди незручно

Не краще, коли я замкнуся без le—par

Я навіть не даю тих кількох новин, про які мене просять, наодинці

Чорні штори в квартирі, одна

Я не хочу бачити, що завтра один

Я став сильним у психіці завдяки заспокоєнню

Мама на кухні до 4 години

Вона завжди розповідає мені одні й ті ж історії

Із жорстоких сімей я їх уже всіх знаю напам’ять

Я залишаюся залежною від цього людиною

Світ - це сауна, скажи мені, чи врятує мене самогубство

Я піду з тим же обличчям, що й Кітано в Сонатині

У тілі більше немає сліз

У машині більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У машині більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

У тілі більше немає сліз

Коли я говорив про свою маму або коли говорив «о, це добре», і я

Я щось говорив, він дивився на мене і говорив: «Пффф, ти справді,

ти справді дивний».

Тож я мав такий самий статус, як і моя мама.

Просто тому, що я прийняв її, я був схожий на неї.

Хтось хто

прийняти божевілля хтось, обов'язково божевільний.

Це дивно в цьому суспільстві, чи не так?