La Vague - Lomepal, Caballero, Hologram Lo'

J’ai assez patienté sagement, j’vais pas trembler

J’avance sur ma route, oui, j’aime accentuer l’challenge

Mais ça sent l’guet-apens, j’suis pas fou

J’démarre sans signe d’amour, la décadence est flagrante

J'étais défaillant mais maintenant j’ai pas l’temps

J’reste attentif à tout

Pris dans les tentacules de l’effet d’groupe, enfant mature

Sans abuser, nan, j’croyais vraiment qu’la rue valait l’détour

Il faut qu’j’contourne l’attaque des vagues

Avant que j’m’enfonce, j’cours

Et puis j’reprends mon souffle à marée basse

Tellement d’coups fourrés que j’lutte à faire ce rodéo

J’peux pas rester debout, saoulé, le cul à l’air, j’ai trop d'égo

La Lune va p’têt me redonner force, rien n’sert de roucouler

Mec, on peut tous couler

En faisant un tube avec le mauvais flow

Il faut payer, ça s’complique sans pardon si j’demande combien

T’as compris qu’quand ma confiance s’assombrit

J’sens qu’on t’tient

J’affronte d’immenses contraintes, la vague se rue sur c’bas monde

Tu t’uses à fond, les armes ou la musculation n’y changeront rien

Et elle me rend fêlé, j’suis un naufragé funeste, j’me sens enchainé

En vrai j’ai déjà trop nagé sur elle, fallait s’mouiller

Maintenant, j’crains ma perte, y’a rien à faire à part s’débrouiller

La vraie trouille c’est qu’elle reviendra p’têtre

En façade, la mort est banale, c’est dans un profond silence

Mais on y pense que quand la vague rapporte les cadavres

J’sens la vase s’accrocher à ma conscience

Les autres prennent des longues distances

La consistance du sang ça tache la Porsche, c’est pas classe

J’confie les grosses décisions à d’autres, et merde même colérique

J’dois obéir sinon les flots dérivent mon radeau

Gros, c’est triste de voir ces projets qui tombent à l’eau

J’veux m’sauver libre alors j'évite, vraiment de m’mettre Poséidon à dos…

Elle emporte tout sur son passage…

Qu’tu sois un prof d’algèbre, un éboueur ou un homme d’affaires

Aveuglé par des porte-jarretelles

Des dollars dans une grosse mallette

Elle emporte tout sur son passage…

Nouveau-né ou ancien, on veut pas s’faire prendre dans l’sillon

Mais on finira tous dans l’sien

J’ai passé des heures à parler à la va-vite devant l’mic

J’te mens pas, j’me dis souvent:

«Pourquoi j’ravalerais pas ma salive ?»

Dur d'éviter ça, j’ai pas su esquiver la vague

Et au final, j’me suis fait rattraper par sa magie

J’t’explique, on a tous des clans tous des codes

On a tous rêvé d’un bout d’vêtement qu’on voulait tant pour l'école

Chacun son milieu, génération d’zombies

Conscients de leur conditionnement

Les pièges du malin sont vicieux

On avance indécis, rarement saints d’esprit

Avant d’se faire couler, navrant, on nage en plein délire

Entre nous y’a un si grand écart, modes de vies parallèles

J’suis pris dans cette vague

J’m'éloigne de la côte, j’prends d’la distance c’est grave

Peu à peu, les sentiments dégagent

Sourires et fous rires se changent en soupirs

Mais j’oublie en tirant des lattes

L’humanité est bien vicieuse (Fou, c’est vrai !)

Mais on peut pas m’mener en bateau

Enfoui à 20 milles lieues sous les mers

Elle emporte tout sur son passage…

Qu’tu sois un prof d’algèbre, un éboueur ou un homme d’affaires

Aveuglé par des porte-jarretelles

Des dollars dans une grosse mallette

Elle emporte tout sur son passage…

Nouveau-né ou ancien, on veut pas s’faire prendre dans l’sillon

Mais on finira tous dans l’sien

Я досить терпляче чекав, я не збираюся тремтіти

Я просуваюся вперед, так, мені подобається підкреслювати виклик

Але пахне засідкою, я не божевільна

Я починаю без ознак кохання, декаданс кричущий

Я був невдалим, але тепер у мене немає часу

Я залишаюся уважним до всього

Спійманий в щупальця групового ефекту, доросла дитина

Без зловживань, ну, я справді вірив, що вулиця варта об’їзду

Я маю обійти напад хвиль

Перш ніж потонути, я біжу

І тоді я перехоплюю подих під час відливу

Так багато брудних трюків, що мені важко робити це родео

Я не можу спати, п'яний, дупа в повітрі, у мене занадто багато его

Може Місяць додасть мені сили, немає сенсу воркувати

Чоловіче, ми всі можемо потонути

Створення удару з поганим потоком

Ви повинні платити, це стає складним без прощення, якщо я запитую, скільки

Ти зрозумів це, коли моя впевненість затьмарилася

Я відчуваю, що ми тримаємо тебе

Я стикаюся з величезними обмеженнями, хвиля мчить на цей низький світ

Ви виснажуєте себе, зброя чи бодібілдінг цього не змінять

І вона змушує мене зламати, я фатальний потерпілий, я відчуваю себе прикутим

По правді кажучи я вже надто наплив на ній, довелося промокнути

Тепер я боюся своєї втрати, нічого не залишається, як керувати

Справжній страх полягає в тому, що, можливо, вона повернеться

Попереду смерть банальна, вона в глибокій тиші

Але ми думаємо, що коли хвиля повертає трупи

Я відчуваю, як слиз липне до моєї совісті

Інші долають великі відстані

Консистенція крові плям на Porsche, це не класно

Я довіряю важливі рішення іншим, і навіть сердите лайно

Я повинен слухатися, інакше хвилі занесуть мій пліт

Чувак, сумно бачити, що ці проекти провалюються

Я хочу бігти вільно, тому я справді уникаю класти Посейдона на спину...

Він приймає все на своєму шляху...

Незалежно від того, чи ти вчитель алгебри, смітник чи бізнесмен

Зліплені підв'язками

Долари у великому портфелі

Він приймає все на своєму шляху...

Новонароджені чи старі, ми не хочемо потрапити в канаву

Але ми всі опинимося в його власному

Я годинами поспішно розмовляв перед мікрофоном

Я не брешу тобі, я часто кажу собі:

— Чому я не ковтаю слину?

Важко уникнути цього, я не міг ухилитися від хвилі

І врешті-решт я потрапив у його магію

Дозвольте мені пояснити, у всіх нас є клани, усі коди

Ми всі мріяли про предмет одягу, який так сильно хотіли для школи

Кожному своє, покоління зомбі

Усвідомлюючи свою обумовленість

Тенета лукавого жахливі

Ми рухаємося вперед нерішучі, рідко розсудливі

Перед тим, як потонути, серцерозривно, ми плаваємо в маренні

Між нами така велика прірва, паралельні життєві шляхи

Я потрапив у цю хвилю

Я віддаляюся від узбережжя, беру дистанцію, це серйозно

Поступово з'являються почуття

Посмішки та хихикання змінюються зітханнями

Але я забуваю тягнути рейки

Людство дуже зле (божевільне, це правда!)

Але ви не можете взяти мене на човен

Похований на глибині 20 тисяч льє під водою

Він приймає все на своєму шляху...

Незалежно від того, чи ти вчитель алгебри, смітник чи бізнесмен

Зліплені підв'язками

Долари у великому портфелі

Він приймає все на своєму шляху...

Новонароджені чи старі, ми не хочемо потрапити в канаву

Але ми всі опинимося в його власному