Paradis Airlines - Lino

Simples maillons, on est c’que la vie veut qu’nous soyons

Nous sommes des bêtes de somme: maîtres ou esclaves, en somme

Simples lettres, petites ou grosses sommes

Amis ou traîtres, ennemis, peut-être

Ou tout simplement des hommes?

Des âmes perdues sans guides

Nos armes braquent le bonheur, Sésame s’ouvre

Comme la trappe sous nos pieds précipite mon corps dans le vide

Nos dieux sont en papier et c’est leur amour qui nous suicide

On est frappés par la foudre, comme conduits par un fou

Rattrapés par nos démons, la cervelle brûlée par la poudre

C’est encore loin l’Paradis?

Hé, c’est à combien l’Paradis?

Ce Monde me blesse la rétine

Me laisse aucuns choix d’la tétine à la tombe

À Dieu j’m’adresse certains soirs

Quand j’cherche un peu d’clarté, un sens à cette vie

J’me remémore le quartet: naissance, école, boulot et mort

Où est ma place, mon camp ici: croyant ou athé?

J’suis à l’abri des missiles, mais jusqu'à quand?

J’ai porté ma croix, maté mon côté sombre, et les trois six

Écarté le mal, mais jusqu'à quand?

J’suis là, assis seul dans les ténèbres, braquant le ciel du regard

On a l’art d’pisser la douleur quand on nait nègre

Le bien a déserté l'écran, on célèbre nos noces de feu

L’argent veut assassiner Dieu, le trône est vacant

Sur toutes les lèvres, on lit la même prière

Mais si on vise

Si l’Tout-Puissant est amour, pourquoi sa parole divise?

Le Monde est à nous, vu qu’on y vit

J’veux crever l’arme au poing et pas à genoux

C’est réel, c’est pas MTV

Y’a rien d’glamour mais j’relativise

J’avoue, la vie, elle a un drôle de sens de l’humour

Parfois, l’long du tunnel, on voit pas l’bout, mec, dans l’ghetto, on craque

Destin tracé comme le fœtus d’une mère défoncée au crack

La foi dans l’Créateur, pas en l’homme et ses légions

Mal comprise, religion devient arme de destruction massive

Ta guerre c’est un braquo, déguisé en juste cause

Un ange qui ment sous serment, des mômes qu’on arrose pour des gisements d’brut

J’te cause de rêves qui s'écroulent comme les Tours Jumelles

Cette pute de liberté qui perd son rimmel

Dans les rivières d’la haine, coule le sang des martyrs

Quand la peur gagne par KO, la morale repart en civière

Proche du chaos, mon cœur abrite le feu de Lucifer

Mais là-haut, faudra s’y faire, on nous a laissés le libre-arbitre

C’est la canicule, tout s’agite, le Sud encule le Nord

Le sol rougit, on changera pas ce monde à moins d’un paquet d’millions de morts

Vivre et apprendre à mourir

Se battre, vaincre ou rendre les armes

Faire face ou passer son temps à courir

Embrasser l’enfer, lui sourire et succomber à ses charmes

Avancer les poings serrés dans c’Monde

Enterrer sa peine, contrôler son destin

Même si c’est pas ici, ou dans c’Monde

Moi j’y arriverai, même à dos d’un putain d’missile, c’est certain

J’reviens m’livrer, c’est Bors, j’reviens œuvrer

J’rappe comme avec un flingue sur la tempe, tu peux pas mentir

Donc j’dis vrai, on commence à l’sentir, le souffre

Livré à moi-même, j’ai appris à manœuvrer le mic au bord du gouffre

Dans c’putain de monde, j'étouffe, alors j'écris

Souffle ma trentième de putain d’bougie dans les fourneaux de l’antéchrist

Si je l’bouffe le micro, c’est pour m’arracher autre part

J’commets des crimes musicaux pour arracher l’code barre

Il y a personne pour entendre tes cris?

T’allumes un brasier

Tu t'équipes, en cas d’conflit, Monsieur Vengeance est pas rassasié

Ce système pervers a fait l’casting, fallait qu'ça arrive:

Clara Morgane se change en Vierge Marie

J’ai l’organe vocal à un couplet d’exploser

Danse, j’pilonne la rime

J’irai danser sur les ruines de Babylone

J’veux mourir brave dans cette jungle

Prendre la bonne liane et partir humble sur Paradis Airlines

Paradis Airlines

Vivre et apprendre à mourir

Se battre, vaincre ou rendre les armes

Faire face ou passer son temps à courir

Embrasser l’enfer, lui sourire et succomber à ses charmes

Avancer les poings serrés dans c’Monde

Enterrer sa peine, contrôler son destin

Même si c’est pas ici, ou dans c’Monde

Moi j’y arriverai, même à dos d’un putain d’missile, c’est certain

Прості посилання, ми такі, якими хоче нас бути життя

Ми в'яжні звірі: коротше кажучи, пани чи раби

Прості літери, маленькі чи великі суми

Друзі чи зрадники, вороги, можливо

Або тільки чоловіки?

Загублені душі без провідників

Наша зброя спрямована на щастя, відкриває Сезам

Як люк під нашими ногами кидає моє тіло в порожнечу

Наші боги — папір, і їхня любов вбиває нас

Нас вражає блискавка, як керує божевільним

Підхоплені нашими демонами, мізки обпалені порохом

До Раю ще далеко?

Гей, скільки коштує рай?

Цей світ шкодить моїй сітківці

Не залишає мені вибору від пустушки до могили

Я звертаюся до Бога певними вечорами

Коли я шукаю трохи ясності, сенс цього життя

Я пам’ятаю квартет: народження, школа, робота і смерть

Де тут моє місце, мій табір: віруючий чи атеїст?

Я в безпеці від ракет, але як довго?

Я ніс свій хрест, приборкав свою темну сторону і три шістки

Геть зло, але як довго?

Ось я сиджу один у темряві й дивлюся в небо

Ми маємо мистецтво писати біль, коли ми народжуємось неграми

Добро покинуло екран, ми святкуємо наше весілля вогню

Гроші хочуть вбити Бога, трон вакантний

На вустах у всіх читаємо одну й ту саму молитву

Але якщо ми цілимось

Якщо Всемогутній є любов, то чому його слово роз’єднує?

Світ наш, тому що ми в ньому живемо

Я хочу померти зі зброєю в руках, а не на колінах

Це реально, це не MTV

Немає нічого гламурного, але я релятивую

Зізнаюся, життя має кумедне почуття гумору

Буває, вздовж тунелю, ми не бачимо кінця, чоловіче, в гетто, ми тріскаємо

Доля простежується, як плід потрісканої матері

Віра в Творця, а не в людину та її легіони

Невірно зрозуміла, релігія стає зброєю масового знищення

Ваша війна — це бракво, замасковане під справедливу причину

Ангел, який лежить під присягою, діти, яких поливають на сирі поклади

Я викликаю у вас мрії, які руйнуються, як вежі-близнюки

Ця сука свободи втрачає свій обідок

У ріках ненависті тече кров мучеників

Коли страх перемагає нокаутом, мораль лягає на ношах

У моєму серці, близьким до хаосу, є вогонь Люцифера

Але там, нагорі, доведеться звикнути, нам дана воля

Це спека, все рухається, Південь ганьбить Північ

Земля червона, ми не змінимо цей світ без мільйона смертей

Живи і навчись помирати

Боротися, перемагати або здаватися

Впорайся або скоротай час

Поцілуй пекло, посміхнись йому і піддайся його чарам

Іди зі стиснутими кулаками в цьому світі

Поховайте його горе, керуйте його долею

Навіть якщо його немає тут, чи в цьому світі

Я доберусь туди, навіть на задній частині клятої ракети, це точно

Повертаюся здаватися, це Борсь, я повертаюся на роботу

Я реп, як з пістолетом по голові, не можна брехати

Тож я кажу правду, ми починаємо відчувати це, біль

Відданий самому собі, я навчився маневрувати мікрофоном на межі

У цьому бісаному світі я задихаюся, тому пишу

Задуй мою тридцяту довбану свічку в печах антихриста

Якщо я з'їм мікрофон, то це для того, щоб вирвати мене в іншому місці

Я роблю музичні злочини, щоб вирвати штрих-код

Чи є кому почути твої крики?

Ви запалюєте жаровню

Ви споряджаєтеся, у разі конфлікту, містера Помста не влаштовує

Ця зла система зробила кастинг, це мало статися:

Клара Морган перетворюється на Діву Марію

Я отримав голосовий орган за один куплет від вибуху

Танцюй, я риму стукаю

Я піду танцювати на руїнах Вавилону

Я хочу померти хоробрим у цих джунглях

Скористайтеся правильним маршрутом і вирушайте скромно на Paradis Airlines

Paradise Airlines

Живи і навчись помирати

Боротися, перемагати або здаватися

Впорайся або скоротай час

Поцілуй пекло, посміхнись йому і піддайся його чарам

Іди зі стиснутими кулаками в цьому світі

Поховайте його горе, керуйте його долею

Навіть якщо його немає тут, чи в цьому світі

Я доберусь туди, навіть на задній частині клятої ракети, це точно