Песня о вечном движении - Лев Лещенко

Опять жара, она сменила вьюгу,

И солнце раскалилось добела.

А я боюсь, Земля собьется с круга,

Такую скорость техника взяла.

Припев:

А жизнь меня по всей земле мотает,

Под стук колес ко мне приходят сны.

А мне всегда чего-то не хватает:

Зимою — лета, зимою — лета,

Зимою — лета, осенью — весны.

А надо мною тучи ветер гонит,

Уже стоит на старте новый век.

А на Большом театре взвились кони,

Отдай им скорость, добрый человек.

Припев.

Всю радость жизни чувствую и вижу,

В движенье бесконечно я влюблен.

Любовью я и дружбой не обижен,

Хорошей песней я не обделен.

Знову спека, вона змінила завірюху,

І сонце розжарилося до білого.

А я боюсь, Земля зіб'ється з круга,

Таку швидкість техніка взяла.

Приспів:

А життя мене по всій землі мотає,

Під стукіт коліс до мене приходять сни.

А мені завжди чогось не вистачає:

Зимою — літа, зимою — літа,

Зимою - літа, восени - весни.

А наді мною хмари вітер жене,

Вже стоїть на старті нове століття.

А на Великому театрі злетіли коні,

Віддай їм швидкість, добра людина.

Приспів.

Всю радість життя відчуваю і бачу,

Рух нескінченно я закоханий.

Любов'ю я і дружбою не ображений,

Хорошою піснею я не обділений.