Как любила - Лев Лещенко

Как любила парня девица-краса,

Красна девица любила молодца.

Он уехал в край далекий,

Замела метель дороги.

Но кручинится тревога,

Ловит сердце звон лихого бубенца.

Коль придет шальная весть, что неживой.

Что убит, покрыт нерусскою землей,

Сердце бедное сожмется,

И не раз слеза прольется,

Уж не верится, а ждет все

Красна-девица товарища домой.

Извела тоска родимую в конец,

И готовить ли ей свадебный венец?

Долетит ли сокол ясный,

Уж неужто ждать напрасно?

Не к добру ведь солнце красно,

Разлился по небу властно багрянец.

И пришла с заката весть, что он живой.

Что вернется с раскрасавицей — женой.

Вот вы, злые, все гадали,

Что другой он дарит шали.

Что другую он ласкает,

Называет разлюбезную женой.

Как любила парня девица-краса.

Красна девица любила молодца.

Он уехал в край далекий,

Замела метель дороги.

Но кручинится тревога,

Ловит сердце звон лихого бубенца.

Як любила хлопця дівчина-краса,

Червона дівчина любила молодця.

Він поїхав у край далекий,

Заміла хуртовина дороги.

Але кручиниться тривога,

Ловить серце дзвін хвацького бубонця.

Якщо прийде шалена звістка, що неживий.

Що вбитий, покритий неросійською землею,

Серце бідне стиснеться,

І не раз сльоза проллється,

Вже не віриться, а чекає все

Червона дівчина товариша додому.

Змарніла туга рідну в кінець,

І готувати чи їй весільний вінець?

Долетить сокол ясний,

Невже чекати даремно?

Не до добру ж сонце червоне,

Розлився по небу владно багрянець.

І прийшла із заходу звістка, що він живий.

Що повернеться з красунею дружиною.

Ось ви, злі, всі гадали,

Що інший він дарує шалі.

Що іншу він ласкає,

Називає розлюбезну дружиною.

Як любила хлопця дівчина-краса.

Червона дівчина любила молодця.

Він поїхав у край далекий,

Заміла хуртовина дороги.

Але кручиниться тривога,

Ловить серце дзвін хвацького бубонця.