Wieder einmal Rot - Letzte Instanz

Nun dringt aus den Wolken Regen

Schwemmt den Staub der Erde fort

Und in den Wäldern liegt ein Segen

Ungesagt mit keinem Wort

Eine Ruhe legt sich nieder

Haucht sich ein in dein Gemüt

Und die Sehnsucht, sie kommt wieder

Nein, sie ist noch lange nicht verglüht

Und erneut versiegt der Regen

Aus den Schlachten kampferprobt

Wird das Herz sich überleben

Und aus Schwarz wird wieder einmal Rot

Wieder einmal Rot…

Aus deinem Auge rinnt die Träne

Die den Zorn in Stille taucht

Maden graben dunkle Tunnel

Durch deinen hassverseuchten Bauch

Wo einst Schmetterlinge stachen

Schlagen nun die Flügel laut

Bis zum Herz dem ach so starken

Und die Sehnsucht scheint wieder hervor

Зараз із хмар ллє дощ

Змітає земний порох

А в лісі лежить благословення

Жодного несказаного слова

Заспокоюється

Вдихає у ваш розум

І туга повертається

Ні, він не згорів на далекий постріл

І знову дощ висихає

Загартований у боях

Чи виживе серце?

І чорне знову стає червоним

Знову червоний...

З твого ока біжить сльоза

Що занурює гнів у тишу

Опариші копають темні тунелі

Через твій кишить ненавистю живіт

Де колись жали метелики

Тепер голосно махайте крилами

У серці ой так сильно

І знову з’являється туга