Parisien - Les Sages Poètes De La Rue

On croit qu’on est encimenté à la rue

Au béton qui a pimenté l’avenue

Parfois on voudrait bien changer d’univers

Mais y a rien à faire, t’as vu?

À croire qu’on kiffe les galères, la ville

Métro, boulot, dodo, toujours la même

Marre du stress de cette vie parisienne

J’veux partir loin des regards de tous ces gens aigris

Mais y a qu’une chose qui me rattache c’est ce béton gris

La lune éclaire mon visage, j’suis encore dehors

Il est 2 heures du mat'

Et c’est maintenant que les brigands sortent

Encore un casse de prévu

Quand t’es en chien t’es destiné à cette vie de rue

Beaucoup de mes potes sont partis

Ils voulaient voir autre chose, comment dire, changer de vie

Maman croule sous le poids du boulot

Papa fatigue car on lui en demande trop

Et depuis dans mon cerveau, ça cogite sec

Comme un jeune qui voit sa vie défilé à la Comatec

On m’a dit «Fais ce que t’as à faire, c’est primordial

Pense à ta gueule car à Paris, c’est capital»

Je les vois tous, ces gens coincés au taf' ou dans la rue

Ils ne prennent plus le temps de vivre

Marre de Paris, en journée ou au crépuscule

Tous ce que je souhaite c’est vivre libre

Beaucoup de gens quittent la ville, ils préfèrent l’air de la côte

Mon ami David m’a dit «Combat l’herbe et la coke»

Il veut s’en aller dans le sud, avec son frère et ses potes

Là-bas reprendre ses études, pépère, peut-être faire un gosse

Moi c’est l’inverse, ouais j’sais que Paname c’est l’enfer

Mais je connais tous les gens, tous les plans, même les gangsters

Les salles de concert, viens on va boire un verre

Tu veux des drag-queens ou des B-Boys dansant par terre?

Je me faisait tèj' de tous les clubs, on me reçoit maintenant

Tu vois cette strip-teaseuse en string?

Ce soir elle m’attend

Les scars-la dans mon genre profitent, on se paie ça maintenant

Et quand on pop' le champagne, merde, spécial événement

Mon disque en bac, pper-ra sans bac, j’ai ça maintenant

J’suis comme un poisson dans le lac, j’sais qu’tu comprends

J’adore Paname, son vacarme, j’y prend du bon temps

Malgré les drames, les camés et les gens jamais content

Parfois j’ai envie de changer d’air, mais sans mon béton

J’suis comme un paysan sans ses terres, donc je laisse tomber

Ce qui serait censé me faire détendre l’esprit, me stress

Car faut que je reste là pour défendre mon ness-bi

On me dit «Respire, est-ce raisonnable Zo'

De rester 24h/24 dans la même zone, faudrait que tu respires

T’as pas de gosses?

Enfile tes skis, va à la montagne

Avec ta compagne, ou avec un compagnon que t’estimes»

Mais j’comprend pas, à chaque fois que j’pars j’ai le cafard

Et ça se ressent dans chaque pas que j’fais

Faut que j’exprime mes sentiments quand j’suis loin du ciment

J’ai besoin de piment sinon faut

Issu d’un environnement chaud, maléfique

On s’habitue même à des comportements trop pathétiques

Quand c’est tendu, on reste pépère, détendu

Avec les gens du quartier, les murs pour seule étendue

Ми думаємо, що ми прикріплені до вулиці

До бетону, який оживив проспект

Іноді нам хочеться змінити Всесвіт

Але нема чого робити, бачите?

Вірити, що нам подобаються галери, місто

Метро, ​​робота, сон, завжди те саме

Втомився від стресу цього паризького життя

Я хочу піти далеко від очей усіх цих озлоблених людей

Але мене об’єднує лише одне – це сірий бетон

Місяць освітлює моє обличчя, я ще надворі

Зараз 2 години ночі

І ось зараз виходять розбійники

Планується ще одна перерва

Коли ти собака, ти призначений для цього вуличного життя

Багато з моїх рідних пішли

Вони хотіли побачити щось інше, як сказати, змінити своє життя

Мама перевантажена вагою роботи

Тато втомився, тому що від нього вимагають занадто багато

І оскільки в моєму мозку, думки сухі

Як молодий чоловік, який бачить своє життя на демонстрації в Comatec

Мені сказали: «Роби те, що повинен, це важливо

Заткнись, тому що в Парижі це столиця"

Я бачу їх усіх, ці люди застрягли на роботі чи на вулиці

Вони більше не витрачають час на життя

Втомився від Парижа, дня чи сутінків

Все, чого я хочу, це жити вільно

Багато людей виїжджають з міста, вони віддають перевагу повітрю узбережжя

Мій друг Девід сказав мені: «Боріться з бур’яном і колою»

Він хоче поїхати на південь, зі своїм братом і друзями

Повернись туди до школи, дідусю, може мати дитину

У мене все навпаки, так, я знаю, що Париж - це пекло

Але я знаю всіх людей, всі плани, навіть гангстерів

Концертні зали, приходьте вип'ємо

Хочете, щоб трансвестити чи бі-бої танцювали на підлозі?

Раніше отримували всі клуби, тепер вони дістають мене

Бачиш ту стриптизершу в стрингах?

Сьогодні ввечері вона чекає на мене

Шрами, як я, користуються перевагою, ми платимо за це зараз

А коли ми п’ємо шампанське, лайно, особлива подія

Мій диск у bin, pper-ra без bin, я отримав це зараз

Я як риба в озері, я знаю, ти розумієш

Я люблю Paname, його шум, мені там добре

Незважаючи на драми, наркоманів і ніколи не щасливих людей

Іноді хочеться змінити обстановку, але без мого бетону

Я як селянин без своєї землі, тому здаюся

Те, що мало б розслабити мій розум, напружувати мене

Тому що я повинен залишитися тут, щоб захищати свою ness-bi

Вони кажуть мені: «Дихай, це розумно Зо»

Щоб залишатися 24 години на добу в одній і тій самій місцевості, вам потрібно було б дихати

У вас немає дітей?

Одягніть лижі, йдіть на гору

З вашим партнером, або з партнером, якого ви поважаєте"

Але я не розумію, щоразу, коли я йду, я відчуваю себе синім

І це відчувається на кожному моєму кроці

Я маю висловити свої почуття, коли я далеко від цементу

Якщо ні, мені потрібен перець чилі

З гарячого, злого середовища

Ми навіть звикаємо до надто жалюгідної поведінки

Коли воно напружене, ми залишаємося спокійними, розслабленими

З жителями району стіни лише розмах