Le train de minuit - Les Sages Poètes De La Rue

Dans le train de minuit

Des gens de toute sorte

Des noirs, des blancs

Mais peu importe

Pessimistes ou optimistes

Chacun fait son chemin sans calculer ce bon guitariste

Qui joue encore et encore (x3)

Eh yo Dan, prend le mic

Et donne lui une pièce d’or

Minuit, dans Paris souveraine

Un train nous entraîne

À travers

De ferroviaires galeries souterraines

Des lumières éclairent les murs des tunnels

Aux parois sales

Dans le wagon

Règne un silence presque paroissial

Alors que dehors

Au rythme des cliquetis

Surgissent des graffitis

Couleur or

J’suis avec Zox' et Melo P'

On est un posse bien

3 négropolitains

Dans le métropolitain

La file indienne mécanique

S’immobilise à nouveau

Toutes sortes de gens rentrent

Mais nos regards accrochent ce Joe

Guitariste traînant un ampli

Et quand les portes se sont fermées

Un air a jailli

Dieu que c’est bon

Dans le train d’entendre du son

Zoxea est de ceux qui aiment

Ce genre de relaxation

Car si on, n’avait pas ça

Ce serait le stress total

Le messie des stations

N’a pas l’outil sacerdotal

Mais juste une guitare

Avec il joue un air que j’aime

Même au mitard

Cette mélodie calmerait ta haine

Elle faisait

Dans le train de minuit

Des gens de toute sorte

Des noirs, des blancs

Mais peu importe

Pessimistes ou optimistes

Chacun fait son chemin

Sans calculer ce bon guitariste

Qui joue encore et encore (x3)

Eh yo Dan, prend le mic

Et donne lui une pièce d’or

On attendait sur le quai

Direction Pont de Sèvres

Le trafic était léger

Non ce n'était pas un rêve

Il est entré après moi

Les yeux remplis de tristesse

J’aurais voulu faire quelque chose

Pour apaiser sa peine

Les gens n’avaient pas un regard pour lui

Il jouait de la guitare

Afin de gagner sa vie

Je me rappelle de ces accords

Qui flottaient dans l’espace

La mélodie me capte

C'était vraiment vivace

J’ai encore ce brin de musique

Au fond de mon cœur

Écoute un peu comme je l’installe

Dans mon séquenceur

On ajoute les paroles

Zox' frappe la batterie

L’ambiance change

Ce morceau on lui donne une vie

Notre inspiration à la base

Vient de la rue

Avec ces bruits

De la nature inattendue

Mais ce soir c’est dans le métro

Qu’elle se réfugie

J’aurais aimé parler à cet homme

Du train de minuit

Dans le train de minuit

Des gens de toute sorte

Des noirs, des blancs

Mais peu importe

Pessimistes ou optimistes

Chacun fait son chemin

Sans calculer ce bon guitariste

Qui joue encore et encore (x3)

Eh yo Dan, prend le mic

Et donne lui une pièce d’or

L’année où il sort du mitard

Avec cette unique richesse

Sa guitare

La nuit tard

Il traîne les bars

Et s’abaisse pour jouer

Puis part avec la haine au cœur

Quand sa fierté est bafouée

Il est comme vous et moi

À base de plein de rêves

Dernier métro preneur

Il gratte

Même quand il y a grève

Pathétique ses sapes

Sont vieilles comme mes textes

Mais les textiles

Ne font pas le pur style de mec Bill

Le voir comme ça jouer style

Rien à battre du monde

Me fait penser l’espace d’une seconde

À moi dans le parc

Quelques années en arrière

Gueulant mes raps

Rêvant d’une grande carrière

Maintenant nous sommes en piste

Boulogne-lyricistes

On souhaite bonne chance

À ce bon guitariste qui jouait

Dans le train de minuit

Des gens de toute sorte

Des noirs, des blancs

Mais peu importe

Pessimistes ou optimistes

Chacun fait son chemin

Sans calculer ce bon guitariste

Qui joue encore et encore (x3)

Eh yo Dan, prend le mic

Et donne lui une pièce d’or

На опівнічний потяг

Люди всіх видів

Чорні, білі

Але що завгодно

Песимісти чи оптимісти

Кожен йде своїм шляхом, не враховуючи цього хорошого гітариста

Хто грає знову і знову (x3)

Гей, Дан, візьми мікрофон

І дай йому золоту монету

Опівночі, у суверенному Парижі

Нас везе потяг

Через

З галерей підземної залізниці

Вогні освітлюють стіни тунелів

З брудними стінами

У вагоні

Панує майже парафіяльна тиша

поки на вулиці

У ритмі клацань

Виникають графіті

Золотий колір

Я з Zox' і Melo P'

Ми хороша група

3 негрополіти

У митрополиті

Механічний один файл

Знову зупиняється

Заходять усілякі люди

Але наші очі ловлять цього Джо

Гітарист тягне підсилювач

І коли двері зачинилися

Знялася мелодія

Боже, це добре

У процесі слуху звук

Зоксея з тих, хто любить

Такий вид розслаблення

Бо якби в нас цього не було

Це був би повний стрес

Месія станцій

Не має священицького інструменту

Але тільки гітара

З ним грає мелодія, яка мені подобається

Навіть у мітарді

Ця мелодія заспокоїть вашу ненависть

Вона робила

На опівнічний потяг

Люди всіх видів

Чорні, білі

Але що завгодно

Песимісти чи оптимісти

Кожен йде своїм шляхом

Не враховуючи цього хорошого гітариста

Хто грає знову і знову (x3)

Гей, Дан, візьми мікрофон

І дай йому золоту монету

Ми чекали на лаві підсудних

Напрямок Пон-де-Севр

Рух був легким

Ні, це був не сон

Він увійшов за мною

Очі наповнені смутком

Я хотів щось зробити

Щоб заспокоїти його біль

Люди не шукали його

Він грав на гітарі

Для того, щоб заробляти на життя

Я пам'ятаю ці акорди

Хто плив у космосі

Мелодія захоплює мене

Було справді жваво

У мене ще є ця частина музики

Глибоко в моєму серці

Послухайте трохи, як я це встановлював

У моєму секвенсорі

Додаємо тексти пісень

Zox' вдарив по барабанам

Змінюється настрій

Цю пісню ми даруємо їй життя

Наше натхнення в базі

Приходить з вул

З цими шумами

Несподіваного характеру

Але сьогодні ввечері в метро

Нехай вона сховається

Я хотів би поговорити з цією людиною

З опівнічного поїзда

На опівнічний потяг

Люди всіх видів

Чорні, білі

Але що завгодно

Песимісти чи оптимісти

Кожен йде своїм шляхом

Не враховуючи цього хорошого гітариста

Хто грає знову і знову (x3)

Гей, Дан, візьми мікрофон

І дай йому золоту монету

Рік, коли він виходить з мітарди

З цим унікальним багатством

Його гітара

пізня ніч

Він тягне ґрати

І нахилиться грати

Потім йде з ненавистю в серці

Коли його гордість розбита

Він як ти і я

На основі багатьох мрій

Останній метрополітен

Він дряпається

Навіть коли страйк

Жалюгідний його одяг

Старі, як мої тексти

Але текстиль

Не робіть чистий стиль чувака Білла

Побачте його таким стилем гри

Нічого, щоб перемогти світ

Змушує задуматися на секунду

Шахта в парку

Кілька років тому

Кричу мої репи

Мрієте про велику кар'єру

Тепер ми на шляху

Булони-лірики

Бажаємо удачі

Тому доброму гітаристу, який грав

На опівнічний потяг

Люди всіх видів

Чорні, білі

Але що завгодно

Песимісти чи оптимісти

Кожен йде своїм шляхом

Не враховуючи цього хорошого гітариста

Хто грає знову і знову (x3)

Гей, Дан, візьми мікрофон

І дай йому золоту монету