Sous Les Toits De Paris - Les Compagnons De La Chanson

Quand elle eut vingt ans

Sa vieille maman

Lui dit un jour tendrement:

«Dans notre log’ment

J’ai peiné souvent

Pour t'él'ver fallait d’l’argent;

Mais t’as compris, un peu plus chaque jour

Ce que c’est le bonheur, mon amour

Sous les toits de Paris

Tu vois ma p’tit' Nini

On peut vivre heureux et bien uni

Nous somm’s seul’s ici-bas

On n’s’en aperçoit pas

On s’rapproche un peu plus et voilà !

Tant que tu m’aim’s bien

J’n’ai besoin de rien

Près de ta maman

Tu n’as pas d’tourments

C’est ainsi qu’cœur à cœur

On cueill', comme une fleur

Sous les toits de Paris, le bonheur"

Un jour, sans façon

Un joli garçon

Comme on chant' dans les chansons

Lui fit simplement

Quelques compliments

La grisa de boniments;

Nini, j’te jur' ça s’fait plus la vertu

Je t’ador', sois à moi dis, veux-tu?

Sous les toits de Paris

Dans ma chambr' ma Nini

On s’aim’ra, c’est si bon d'être uni !

C’est quand on a vingt ans

Quand fleurit le printemps

Qu’il faut s’aimer, sans perdre un instant

L’air était très pur

Et le ciel d’azur

Ell' dit: «Je n’veux pas !»

Puis ell' se donna

C’est ainsi qu’en ce jour

La vainqueur, comm' toujours

Sous les toits de Paris fut l’amour !

Malgré les serments

Hélas son amant

La quitta cruellement

La pauvre Nini

Pleura bien des nuits

Un soir….

on frapp'… c'était lui

Il supplia: «Ma chérie, j’ai eu tort

Pardonn'-moi, tu sais je t’aim' encor' "

Sous les toits de Paris

Quelle joie pour Nini

De r’trouver un passé tant chéri

Quand il dit: «Maintenant

Tu sais c’est le moment

Faut s’marier tous les deux gentiment

Car rien n’est cassé

Tout est effacé

Oublie le passé

Et viens m’embrasser»

Vit' Nini pardonna

Et l’bonheur s’installa

Sous les toits de Paris c’est comm' ça !

Коли їй було двадцять

Його стара мати

Одного разу ніжно сказав йому:

“У нашому житлі

Я часто боровся

Щоб зібрати вам потрібні гроші;

Але ви розумієте, щодня трохи більше

Що таке щастя, любов моя

Під дахами Парижа

Бачиш мою маленьку Ніні

Ми можемо жити щасливо і дружно

Тут унизу ми одні

Ми не помічаємо

Ми підходимо трохи ближче і вуаля!

Поки ти мене любиш

Мені нічого не треба

Біля твоєї мами

У вас немає мук

Ось так від серця до серця

Ми зірвали, як квітку

Під дахами Парижа щастя»

Одного дня, ніяк

Гарний хлопчик

Як ми співаємо в піснях

просто зробив його

Кілька компліментів

Сірість шпілі;

Ніні, клянусь тобі, це вже не чеснота

Я обожнюю тебе, будь моєю, скажи, чи не так?

Під дахами Парижа

У моїй кімнаті моя Ніні

Ми будемо любити один одного, як добре бути разом!

Це коли тобі двадцять

Коли цвіте весна

Що ми повинні любити один одного, не втрачаючи ні хвилини

Повітря було дуже чисте

І блакитне небо

Вона сказала: "Я не хочу!"

Тоді вона віддала себе

Так буває і в цей день

Переможець, як завжди

Під дахами Парижа було кохання!

Попри клятви

На жаль її коханий

залишив її жорстоко

Бідна Ніні

Плакала багато ночей

Одну ніч….

ми постукали… це був він

Він благав: «Любий, я помилявся

Пробач мене, ти знаєш, я все ще люблю тебе»

Під дахами Парижа

Яка радість для Ніні

Щоб заново відкрити минуле, яке так заповітно

Коли він сказав: «Зараз

Ви знаєте, що пора

Ви обоє повинні гарно одружитися

Бо нічого не зламано

Все стирається

Забути минуле

І прийди поцілуй мене"

Віт' Ніні пробачив

І настало щастя

Під дахами Парижа ось як воно!