Необратимо - Лера Массква

Наглый дождь бьёт стрельбой по лицу,

А потом стекает водой по стеклу,

Но вообще-то похож на мелкий снег,

Что летит под фонарём и оставляет свой след.

Необратимо, тебя теряю почему-то.

Не понимаю, почему я,

Не вникаю в суть.

Ты смотришь на меня и тут же мимо

Я теряю тебя.

Необратимо как-будто передо мною мнимый путь.

Ветер всё рассказал про тебя,

Знаешь, я всё это знала сама.

Ты конечно не должен объяснять

Так о чём нам говорить?

И зачем-то скрывать?

Необратимо, тебя теряю почему-то.

Не понимаю, почему я,

Не вникаю в суть.

Ты смотришь на меня и тут же мимо

Я теряю тебя.

Необратимо как-будто передо мною мнимый путь.

Нахабний дощ б'є стріляниною по лиці,

А потім стікає водою по склу,

Але взагалі-то схожий на дрібний сніг,

Що летить під ліхтарем і залишає свій слід.

Незворотно, тебе втрачаю чомусь.

Не розумію, чому я,

Не вникаю у суть.

Ти дивишся на мене і тут же повз

Я втрачаю тебе.

Незворотно начебто переді мною уявний шлях.

Вітер розповів про тебе,

Знаєш, я все це знала сама.

Ти, звичайно, не повинен пояснювати

Тож про що нам говорити?

І навіщо приховувати?

Незворотно, тебе втрачаю чомусь.

Не розумію, чому я,

Не вникаю у суть.

Ти дивишся на мене і тут же повз

Я втрачаю тебе.

Незворотно начебто переді мною уявний шлях.