Dezesseis - Legião Urbana

João Roberto era o maioral

O nosso Johnny era um cara legal

Ele tinha um Opala metálico azul

Era o rei dos pegas na Asa Sul

E em todo lugar

Quando ele pegava no violão

Conquistava as meninas

E quem mais quisesse ver

Sabia tudo da Janis

Do Led Zeppelin, dos Beatles e dos Rolling Stones

Mas de uns tempos prá cá

Meio sem querer

Alguma coisa aconteceu

Johnny andava meio quieto demais

Só que quase ninguém percebeu

Johnny estava com um sorriso estranho

Quando marcou um super pega no fim de semana

Não vai ser no CASEB

Nem no Lago Norte, nem na UnB

As máquinas prontas

Um ronco de motor

A cidade inteira se movimentou

E Johnny disse:

«Eu vou pra curva do Diabo em Sobradinho e vocês?»

E os motores saíram ligados a mil

Pra estrada da morte o maior pega que existiu

Só deu para ouvir, foi aquela explosão

E os pedaços do Opala azul de Johnny pelo chão

No dia seguinte, falou o diretor:

«O aluno João Roberto não está mais entre nós

Ele só tinha dezesseis

Que isso sirva de aviso pra vocês»

E na saída da aula, foi estranho e bonito

Todo o mundo cantando baixinho:

Strawberry Fields Forever

Strawberry Fields Forever

E até hoje, quem se lembra

Diz que não foi o caminhão

Nem a curva fatal

E nem a explosão

Johnny era fera demais

Prá vacilar assim

E o que dizem que foi tudo

Por causa de um coração partido

Um coração

Bye, bye Johnny

Johnny, bye, bye

Bye, bye Johnny

Головним був Жоао Роберту

Наш Джонні був приємним хлопцем

У нього був синій металевий опал

Він був королем сорок у Аса-Сул

І скрізь

Коли взяв гітару

підкорив дівчат

А хто ще хотів побачити

Знав все про Яніс

Від Led Zeppelin, від Beatles та від Rolling Stones

Але вже деякий час

якось випадково

щось трапилося

Джонні йшов занадто тихо

Але навряд чи хтось помітив.

У Джонні була дивна посмішка

Коли ви здобули супер-улов у вихідні

Його не буде на CASEB

Ні в Lago Norte, ні в UnB

машини готові

Рев двигуна

Усе місто переїхало

E Johnny сказав:

«Я йду на кривий диявола в Собрадіньо, а ти?»

І вийшли двигуни підключені до тисячі

На дорогу смерті найбільший улов, який коли-небудь існував

Я тільки це чув, це був той вибух

І шматочки блакитного опала Джоні на підлозі

Наступного дня директор сказав:

«Студент Жоао Роберту більше не з нами

йому було лише шістнадцять

Нехай це послужить вам попередженням»

І виходячи з класу, було дивно і красиво

Всі тихо співають:

Полуничні поля назавжди

Полуничні поля назавжди

І до сьогодні, хто пам’ятає

Каже, що це була не вантажівка

Не фатальна крива

І ні вибуху

Джонні був надто звір

коливатися так

І все те, що вони кажуть

Через розбите серце

Серце

До побачення, Джонні

Джонні, до побачення

До побачення, Джонні