Mi libre canción (with Juanes) - Laura Pausini, Juanes

en un mundo que

vive sin amor

eres tu mi libre cancion

y la inmensidad

se abre alrededor

mas alla del limite del corazon

nace el sentimiento

en mitad del llanto

y se eleva altisimo y va…

y vuela sobre el gesto de la gente

a todo lo mas noble indiferente

ajeno al beso calido de amor

de puro amor…

en un mundo que — cae un dia el muro

prisionero es — recubierto de las rosas selvaticas

libres respirabamos — revive o no

tu y yo — se eleva o no

pero la verdad — bosque abandonado

clara brilla hoy — y por ello sobreviviendo virgen

y nitida su musica — se abre o no

sono — se cierra o no

nuevas sensaciones

nuevas emociones

se expresan ya purisimas en ti…

el velo del fantasma del pasado

cayendo deja el cuadro inmaculado

y se alza un viento timido de amor

de puro amor…

y recubrote…

cae un dia el muro

recubierto de las rosas selvaticas

revive o no

se eleva o no

bosque abandonado

y por ello sobreviviendo virgen

se abre o no

se cierra o no

en un mundo que

prisionero es

libres respirabamos

tu y yo

pero la verdad

clara brilla hoy

y nitida su musica

sono

nuevas sensaciones

nuevas emociones

se expresan ya purisimas

por ti…

el velo del fantasma en el pasado

cayendo deja el cuadro inmaculado

y se alza un viento timido de amor

de puro amor…

y recubrote…

y recubrote…

у світі, який

жити без любові

ти моя вільна пісня

і неосяжність

відкривається навколо

за межі серця

почуття народжується

посеред плачу

і воно піднімається дуже високо і йде...

і літати над жестом народу

до всіх найблагородніших байдужих

не звертаючи уваги на теплий поцілунок кохання

чистого кохання...

у світі, який одного разу падає стіна

в’язень — укритий трояндами джунглів

вільно ми дихали — відроджуватись чи ні

ти і я — підніматися чи ні

але правда — покинутий ліс

Клара сяє сьогодні — і тому виживає незайманою

і очистіть свою музику — відкривається вона чи ні

sono — близько чи ні

нові відчуття

нові емоції

вони вже виражаються в тобі...

завіса примари минулого

падіння листя залишає картину бездоганною

і здіймається сором’язливий вітер кохання

чистого кохання...

і одужати...

одного разу стіна падає

вкриті дикими трояндами

відроджуватись чи ні

піднімається чи ні

покинутий ліс

і тому вижила незайманою

відкритий чи ні

закривається чи ні

у світі, який

в'язень є

вільно ми дихали

ти і я

але правда

чистий блиск сьогодні

і очистити його музику

звук

нові відчуття

нові емоції

вони виражаються дуже чисто

для вас…

завіса примари в минулому

падіння листя залишає картину бездоганною

і здіймається сором’язливий вітер кохання

чистого кохання...

і одужати...

і одужати...