En vän i solen - Lars Winnerbäck

Det är alltid nån debatt igång och jag kan inte se dom

Jag blir full av mörka tankar flera dar

Jag önskar att jag deltog lite mer i det sociala

Men jag behöver ha det mesta av mig kvar

Och det är vår i luften

Jag börjar tänka på Dalarö

Jag tänkte på dom somrarna med nytt perspektiv

Du var som en kung där bland herrskapens klippor

Gud vad du behövdes i mitt liv

Var vi såna du och jag som glider ifrån varann?

Eller tänker du att det bara var jag?

Jag kanske blev vad man kallar för «carried away»

Det såg så bra ut då, men allt var inte bra

Och med all vår smak för dekadent romantik

Dom där nätterna vid Stureplan känns så långt bort nu

Det tog så lång tid sen att hitta tillbaka till nåt värdigt

Men jag sjunker kanske lättare än du

Nu är häggen tillbaka snart och talgoxen sjunger

Nu är natten nästan kortare än dan

Tjugo år i Stockholm mellan guld och förluster

Det var du som visa mig allting här i stan

Och jag gifte mig i vår nu

Och du blev visst aldrig bjuden

Fast jag varit på alla dina bröllop vad jag vet

Det var ingenting som hände, bara dagarna som gick

Plus att vi ville ha det litet och diskret

Och jag fattar nästan aldrig nånting av det du gör

Och jag är ledsen att jag inte alltid orkar vara där

Men jag hoppas att jag skriver till en vän i solen

Jag hoppas du är lycklig och kär

Завжди точаться дебати, і я їх не бачу

Кілька днів мене сповнюють темні думки

Я хотів би більше брати участь у соц

Але мені потрібно зберегти більшу частину себе

А в повітрі весна

Я починаю думати про Даларо

Я думав про те літо з нової точки зору

Ти був там, як король, серед скель панства

Боже, що тобі було потрібно в моєму житті

Ми були тими, що ми з тобою вислизали один від одного?

Або ти думаєш, що це був тільки я?

Я, можливо, став тим, що називають «занесеним»

Тоді це виглядало так добре, але не все було добре

І з усім нашим смаком до декадентської романтики

Ті ночі в Стуреплані тепер відчуваються такими далекими

Так довго знайшлося, щоб знову знайти щось гідне

Але я можу потонути легше за вас

Тепер яструб скоро повернувся і велика синиця співає

Тепер ніч майже коротша за день

Двадцять років у Стокгольмі між золотом і втратами

Це ти показав мені все тут, у місті

А я одружився цієї весни зараз

І вас, мабуть, ніколи не запрошували

Хоча, наскільки мені відомо, я був на всіх ваших весіллях

Нічого не сталося, лише дні, що минули

Крім того, ми хотіли, щоб він був невеликим і непомітним

І я майже ніколи не розумію нічого, що ти робиш

І мені шкода, що я не завжди можу бути поруч

Але я сподіваюся, що напишу другові на сонці

Сподіваюся, ти щасливий і закоханий