Utkast till ett brev - Lars Winnerbäck

Nu när du har sagt hur du tänker

Var det inte speciellt intressant

Vill jag skicka några rader från tippen

Från högkvarteret Greta Garbo

Jag hör en kräftskiva nere från gatan

Och silltrutar uppe från taken

Ibland längtar jag ut i Europa

Men jag reser inte ensam igen

Har jag sagt att jag ska flytta till hösten?

Trehundra meter åt öster

Jag ska sitta på balkongen när kvällen kommer

Och spökskriva dikter åt kungen

Och jag ska öppnas som ett tvårumshotell

Där du kan komma och gå som du vill

Och kan jag så slänger jag bort allt jag har

Och bara sparar en fast telefon

Ingen ska se mig gå ner mig, jag kommer tillbaka

Här guppar ingen herrelös båt

Ett vingslag får luften att skaka

Ingen ska se mig gå ner mig, aldrig se mig så

Människor som håller sig i tiden

Lämnar ingen dröm bara drömd

Vi har ingenting här att predika

Och vi jagas ända in i sömnen

Jag ska måla med gouache och akryl

Den tavla som jag alltid har tänkt mig

Ett svar på alla tänkbara frågor

Sen ska jag hänga den över din säng

Sa jag att jag har min förtröstan

I Jesus och den Helige Anden?

Jag läser böcker som jag borde ha läst

Och jag lyssnar mest på Jimmie Rodgers

Och jag skiter i att svara när det ringer

Det är ett väldigt långsamt sätt att bli ensam

Jag retirerar och är snart tillbaka

På gatan där jag lärde mig gå

Ingen ska se mig gå ner mig, jag kommer tillbaka

Här guppar ingen herrelös båt

Ett vingslag får luften att skaka

Ingen ska se mig gå ner mig, aldrig se mig så

Och jag ska hitta dig igen längs med vägen

Innan jag har fyllt mina fyrtio

Jag gör plats på min nya balkong

Om du vill odla din Hungarian Hot Wax

Och när jag möter ensamheten i trappan

Ska jag klä den i byxor och skor

Jag ska ringa mina vänner igen

Och vara nykter nästan varje kväll

Ingen ska se mig gå ner mig, jag kommer tillbaka

Här guppar ingen herrelös båt

Ett vingslag får luften att skaka

Ingen ska se mig gå ner mig, aldrig se mig så

Тепер, коли ви сказали, як думаєте

Це було не особливо цікаво

Я хочу надіслати кілька рядків із підказки

Зі штаб-квартири Грети Гарбо

Я чую, як на вулиці ріжеться лобстер

І оселедець з дахів

Іноді я прагну Європи

Але я знову не подорожую сам

Я сказав, що переїжджаю цієї осені?

Триста метрів на схід

Я буду сидіти на балконі, коли настане вечір

І примарно писати вірші для короля

І я відкрию як двокімнатний готель

Куди ви можете приходити і йти, як вам заманеться

І якщо зможу, то викину все, що маю

І рятує лише стаціонарний телефон

Ніхто не побачить, як я спускаюсь, я повернуся

Тут немає бродячих човнів

Від удару крилами повітря тремтить

Ніхто не повинен бачити, як я знижувався, ніколи не бачив мене таким

Люди, які йдуть в ногу з часом

Не залишає мрії, тільки мріяв

Нам тут нема чого проповідувати

І нас женуть прямо в сон

Буду малювати гуашшю та акрилом

Картина, яку я завжди уявляла

Відповідь на кожне можливе запитання

Тоді я повіслю його над твоїм ліжком

Я сказав, що маю впевненість

В Ісусі та Святому Дусі?

Я читав книги, які я повинен був прочитати

І я переважно слухаю Джиммі Роджерса

І я лайну відповідаю, коли дзвонить

Це дуже повільний спосіб побути на самоті

Я виходжу на пенсію і скоро повернуся

На вулиці, де я навчився ходити

Ніхто не побачить, як я спускаюсь, я повернуся

Тут немає бродячих човнів

Від удару крилами повітря тремтить

Ніхто не повинен бачити, як я знижувався, ніколи не бачив мене таким

І я знову знайду тебе по дорозі

До того, як мені виповнилося сорок

Я звільняю місце на своєму новому балконі

Якщо ви хочете виростити свій угорський гарячий віск

І коли я зустрічаю самотність на сходах

Чи варто одягати його в штани та туфлі

Я знову подзвоню друзям

І будь тверезим майже щовечора

Ніхто не побачить, як я спускаюсь, я повернуся

Тут немає бродячих човнів

Від удару крилами повітря тремтить

Ніхто не повинен бачити, як я знижувався, ніколи не бачив мене таким