Ganiņa vakara dziesma - Larisa Mondrusa

Kaut kur lauku plašumā

Zaļā pļavā, mežmalā

Vakardziesmu kāds ganiņš dzied

Kamēr mežs jau gurdi san

Skumji viņa dziesma skan

Saule dūmakā aiz druvām riet

Skan tavas dziesmas, skan

Ganiņ no tāles

Vakara klusumā domātas man

Pār kalniem, ielejām atbalsojas

Drīz zvaigžņu pavadītas pie manis trauc tās

Un atnes sevim līdzi tik daudz atmiņas

Grūti ticēt man vai nav

Ka tik daudzi gadi jau

Aizsteigušies un bez mitas rit

Kopš mēs abi nolēmām

Katrs, kaut vai asarām

Šķirti dzīves pavedienu vīt

Десь у селі

На зеленій галявині, на узліссі

Пастух співає вечірню пісню

Поки в лісі вже тепло

Його пісня звучить сумно

У тумані за руїнами світить сонце

Звучать ваші пісні, звучать

Пастух здалеку

Вечірня тиша призначена мені

Над горами відлунюють долини

Незабаром їх турбують зірки

І принеси з собою стільки спогадів

Мені важко повірити чи ні

Це вже стільки років

Прискорений і працює без міфів

Оскільки ми обидва вирішили

Усі, навіть сльози

Звита нитка життя