Draugs, nejautā - Larisa Mondrusa

Draugs nejautā, kādēļ es projām steidzu

Un tavā sirdī skumjas atstāju

Draugs nejautā, kādēļ par mīlu teicu

To tiešām, draugs, tev pateikt nevaru

Jo nezinu, vai tā bij' ziedoņdvesma

Kas lika mūsu sirdīm mīlā degt

Kādēļ man sirdī tagad rudens vēsma

To nejautā.

Draugs es to nezinu

Draugs, nejautā, kādēļ tā izgaist mīla

Es arī, draugs, to zināt gribētu

Kādēļ tik drīz tā mūsu sirdis vīla?

Draugs, nejautā, jo es to nezinu

Es nezinu, vai tā bij' ziedoņdvesma

Kas lika mūsu sirdīm mīlā degt

Kādēļ man sirdī tagad rudens vēsma?

Draugs, nejautā, jo es to nezinu

Друг не питає, чому я все ще поспішаю

І я покинув тебе в твоєму серці

Друг не питає мене, чому я сказав кохання

Я справді не можу тобі цього сказати, друже

Бо я не знаю, чи це був жертовний подих

Від чого наші серця любили горіти

Чому осінній вітер у моєму серці зараз

Не питай.

Друже, я не знаю

Чувак, не питай, чому це зникає в коханні

Я теж хотів би знати, друже

Чому наші серця так швидко?

Чувак, не питай, бо я не знаю

Я не знаю, чи це був жертовний подих

Від чого наші серця любили горіти

Чому осінній вітер зараз в моєму серці?

Чувак, не питай, бо я не знаю