Rites of Descent - Lantern

«From the vaults and through the rites

To descend into the light»

A procession drags forth with the strength of six

Escorting a coffin down to its abyss

By evenfall, the sound that silence yields

An autumnal necrology faintly whispered by funereal draughts

Blessings, priests and prayers

Nothing more than just pleasantries for living

Beyond death we thrust, onwards…

…To the only lord, the pantheon face

Whose lust and grace only dead may portray

Rise… from the vestibules of nothingness

Rise… past where mortal eyes see only death

For when the blood and body sleep…

Dawns the hour of the true awakening

When the astral urge defeats the oaken embrace of the coffin

«From the vaults and through the rites

To descend into the light of which is unborn

Yet which shall be born again»

Rise to descend…

Through absence of time and space

Where darkness prevails — world without end

Rise to descend from the dominance of kings

The lies of your heart and the power of your limbs

Rites of descent… Rise, rise…

As your blood dreams

Oh, the luminance revealed by the blackest deep

«All I own, all my soul

To the only lord;

my path winds below»

«Зі склепінь і через обряди

Щоб спуститися на світло»

Процес тягнеться з силою шість

Супроводжуючи труну до її безодні

До навчора видає звук тиші

Осіння некрологія, яку ледь шепочуть похоронні протяги

Благословення, священики та молитви

Не що інше, як просто приємності для життя

Поза смертю ми мемо, далі…

…Єдиному володарю, обличчям пантеону

Чию пожадливість і благодать можуть зображати лише мертві

Підніміться… із вестибюлів ніщо

Підніміться... повз, де смертні очі бачать лише смерть

Бо коли кров і тіло сплять...

Світає година справжнього пробудження

Коли астральний потяг перемагає дубові обійми труни

«Зі склепінь і через обряди

Щоб спуститися у світло ненародженого

Але який народиться знову»

Підніміться, щоб спуститися…

Через відсутність часу та простору

Де панує темрява — світ без кінця

Підніміться, щоб спуститися з панування королів

Брехня твого серця і сила твоїх кінцівок

Обряди спуску… Підйом, підйом…

Як мріє твоя кров

О, яскравість, яку відкриває найчорніша глибина

«Все, чим я володію, вся моя душа

Єдиному лорду;

мій шлях в’ється внизу»