Volver A Los 17 - La Santa Cecilia, Caña Dulce Caña Brava

Volver a los diecisiete

Después de vivir un siglo

Es como decifrar signos

Sin ser sabio competente

Volver a ser de repente

Tan frágil como un segundo

Volver a sentir profundo

Como un niño frente a Dios

Eso es lo que siento yo

En este instante fecundo.

Se va enredando, enredando

Como en el muro la hiedra

Y va brotando, brotando

Como el musguito en la piedra

Como el musguito en la piedra

Ay, sí, sí, sí.

Mi paso retrocedido

Cuando el de ustedes avanza

El arco de las alianzas

Ha penetrado en mi nido

Con todo su colorido

Se ha paseado por mis venas

Y hasta las duras cadenas

Con que nos ata el destino

Es como un diamante fino

Que alumbra mi alma serena.

Se va enredando, enredando

Como en el muro la hiedra

Y va brotando, brotando

Como el musguito en la piedra

Como el musguito en la piedra

Ay, sí, sí, sí.

Lo que puede el sentimiento

No lo ha podido el saber

Ni el más claro proceder

Mi el más ancho pensamiento

Todo lo cambia el momento

Cual mago condescendiente

Nos aleja dulcemente

De rencores y vilencias

Sólo el amor con su ciencia

Nos vuelve tan inocentes.

Se va enredando, enredando

Como en el muro la hiedra

Y va brotando, brotando

Como el musguito en la piedra

Como el musguito en la piedra

Ay, sí, sí, sí.

El amor es torbellino

De pureza original

Hasta el feroz animal

susurra su dulce trino

Detiene a los peregrinos

Libera a los prisioneros

El amor con sus esmeros

Al viejo lo vuelve niño

Y al malo sólo el cariño

Lo vuelve puro y sincero.

Se va enredando, enredando

Como en el muro la hiedra

Y va brotando, brotando

Como el musguito en la piedra

Como el musguito en la piedra

Ay, sí, sí, sí.

De par en par la ventana

Se abrió como por encanto

Entró el amor con su manto

Como una tibia mañana

Al son de su bella diana

Hizo brotar el jazmín

Volando cual serafín

Al cielo le puso aretes.

Y mis años en diecisiete

Los convertió el querubín.

Se va enredando, enredando

Como en el muro la hiedra

Y va brotando, brotando

Como el musguito en la piedra

Como el musguito en la piedra

Ay, sí, sí, sí.

назад до сімнадцяти

Проживши століття

Це як розшифровка знаків

Не будучи мудрим компетентним

раптом знову бути

Крихкий, як секунда

знову відчути глибоке

Як дитина перед Богом

Це те, що я відчуваю

У цей плідний момент.

Воно заплутується, заплутується

Як плющ на стіні

І воно проростає, проростає

Як мох на камені

Як мох на камені

О так, так, так.

мій крок назад

Коли один із вас просувається вперед

Дуга союзів

Воно проникло в моє гніздо

З усім своїм кольором

Воно пролетіло по моїх венах

І навіть жорсткі ланцюги

З яким зв’язує нас доля

Це як чистий діамант

Це освітлює мою безтурботну душу.

Воно заплутується, заплутується

Як плющ на стіні

І воно проростає, проростає

Як мох на камені

Як мох на камені

О так, так, так.

Що може відчуття

Він не міг знати

Не найчіткіший процес

Моя найширша думка

Все змінює момент

як поблажливий чарівник

ніжно відводить нас

Від образи і насильства

Тільки любов зі своєю наукою

Це робить нас такими невинними.

Воно заплутується, заплутується

Як плющ на стіні

І воно проростає, проростає

Як мох на камені

Як мох на камені

О так, так, так.

любов вихор

первісної чистоти

Аж люта тварина

шепоче свою солодку трель

зупинити паломників

звільнити полонених

Любіть своєю турботою

Це перетворює старого на дитину

А поганий хлопець тільки любить

Це робить його чистим і щирим.

Воно заплутується, заплутується

Як плющ на стіні

І воно проростає, проростає

Як мох на камені

Як мох на камені

О так, так, так.

Широко відкрити вікно

Відкрилася, ніби за чарами

Кохання прийшло з його мантією

Як теплий ранок

Під звук його прекрасної цілі

Він зробив паросток жасмину

Летить як серафім

Поклав на небо сережки.

І мої роки в сімнадцять

Херувим навернув їх.

Воно заплутується, заплутується

Як плющ на стіні

І воно проростає, проростає

Як мох на камені

Як мох на камені

О так, так, так.