En El Último Trago - La Santa Cecilia, Eugenia León

Tómate esta botella conmigo

y en el último trago nos vamos.

Quiero ver a que sabe tu olvido

sin poner en mis ojos tus manos.

Esta noche no voy a rogarte,

esta noche te vas de a de veras;

qué difícil tener que dejarte

sin que sienta que ya no me quieras.

Nada me han enseñado los años

siempre caigo en los mismos errores.

Otra vez a brindar con extraños

y a llorar por los mismos dolores.

Tómate esta botella conmigo

y en el último trago me besas.

Esperamos que no haya testigos

por si acaso te diera vergüenza.

Si algún día sin querer tropezamos,

no te agaches ni mi hables de frente;

Simplemente la mano nos damos

y después que murmure la gente.

Nada me han enseñado los años

siempre caigo en los mismos errores.

Otra vez a brindar con extraños

y a llorar por los mismos dolores.

Tómate esta botella conmigo

y en el último trago nos vamos…

візьми цю пляшку зі мною

і в останній чарці ми йдемо.

Я хочу побачити, яким смаком є ​​твоє забуття

не покладаючи моїх рук в очі.

Сьогодні ввечері я не буду благати тебе,

сьогодні ввечері ти справді збираєшся;

як важко тебе покинути

не відчуваючи, що ти мене більше не любиш.

Роки нічого мене не навчили

Я завжди впадаю в одні й ті самі помилки.

Знову тост з незнайомими людьми

і плакати від тих самих болів.

візьми цю пляшку зі мною

а в останньому напої ти мене цілуєш.

Сподіваємося, свідків немає

про всяк випадок, якщо тобі було соромно.

Якщо одного дня ми ненавмисно спіткнемося,

не нахиляйтеся і не розмовляйте зі мною переді мною;

Ми просто потискаємо один одному руки

а після цього люди ремствують.

Роки нічого мене не навчили

Я завжди впадаю в одні й ті самі помилки.

Знову тост з незнайомими людьми

і плакати від тих самих болів.

візьми цю пляшку зі мною

і в останній чарці ми йдемо...