Ночная колыбельная - Квашеная

Ты как-то мне рассказал,

Как море глотает закат,

По гладкой поверхности скал

Гуляет грома раскат

И тучи над головой,

И море волнуется раз,

Но ты же рядом со мной –

И страх вдруг мигом угас.

Ночь пела колыбельную волнам,

Спускаясь тёмно-синей дымкой.

Чтоб лунный свет меня не отвлекал,

Я отвлекусь твоей улыбкой.

По Млечному пути пройду –

В твоих объятиях так сладко.

Случайно уронив звезду,

Сама сгорела без остатка.

Мы знаем с тобой точно:

Все случайности не случайны –

Как в тот же момент ты протянешь

К небу звёздному руку.

Увидев всё это,

Ты решишь загадать желанье.

Так мило, что два человека

На одну звезду загадали друг друга.

Ночь пела колыбельную волнам,

Спускаясь тёмно-синей дымкой.

Чтоб лунный свет меня не отвлекал,

Я отвлекусь твоей улыбкой.

По Млечному пути пройду –

В твоих объятиях так сладко.

Случайно уронив звезду,

Сама сгорела без остатка.

Ночь пела колыбельную волнам,

Спускаясь тёмно-синей дымкой.

Чтоб лунный свет меня не отвлекал,

Я отвлекусь твоей улыбкой.

По Млечному пути пройду –

В твоих объятиях так сладко.

Случайно уронив звезду,

Сама сгорела без остатка.

Ти якось мені розповів,

Як море ковтає захід сонця,

По гладкій поверхні скель

Гуляє грому гуркіт

І хмари над головою,

І море хвилюється раз,

Але ж ти поряд зі мною –

І страх раптом миттю згас.

Ніч співала колискову хвилю,

Спускаючись темно-синім серпанком.

Щоб місячне світло мене не відволікало,

Я відволікся твоєю посмішкою.

По Чумацькому шляху пройду -

У твоїх обіймах так солодко.

Випадково упустивши зірку,

Сама згоріла без залишку.

Ми знаємо з тобою точно:

Усі випадковості не випадкові –

Як у той самий момент ти простягнеш

До неба зоряному руку.

Побачивши все це,

Ти вирішиш загадати бажання.

Так мило, що двоє людей

На одну зірку загадали одна одну.

Ніч співала колискову хвилю,

Спускаючись темно-синім серпанком.

Щоб місячне світло мене не відволікало,

Я відволікся твоєю посмішкою.

По Чумацькому шляху пройду -

У твоїх обіймах так солодко.

Випадково упустивши зірку,

Сама згоріла без залишку.

Ніч співала колискову хвилю,

Спускаючись темно-синім серпанком.

Щоб місячне світло мене не відволікало,

Я відволікся твоєю посмішкою.

По Чумацькому шляху пройду -

У твоїх обіймах так солодко.

Випадково упустивши зірку,

Сама згоріла без залишку.