Każdym świtem umiera nasze wczoraj - Krzysztof Krawczyk

Każdym świtem umiera nasze wczoraj

Gdy z ciemności nowy dzień powstaje

Każdym świtem odchodzi nasze wczoraj

W bezpowrotność i w niepamięć

Patrzysz w niebo, jest jasno, coraz jaśniej

Złoto słońca w błękit się ubiera

Nasze wczoraj oddala się i gaśnie

Nasze wczoraj umiera

Nic nie zmienisz, bo nie masz takiej mocy

By odmienić rytm minionych godzin

Dzień za prędko chyli się ku nocy

Noc zbyt szybko odchodzi

Nie odnajdziesz już czasu, który minął

Nie zawrócisz z drogi, więc nie wołaj

Żyjmy, ciesząc się każdą godziną

Bo o świcie umiera nasze wczoraj

Nie odnajdziesz już czasu, który minął

Nie zawrócisz z drogi, więc nie wołaj

Żyjmy, ciesząc się każdą godziną

Bo o świcie umiera nasze wczoraj

Żyjmy, ciesząc się każdą godziną

Bo o świcie umira nasze wczoraj

Żyjmy, ciesząc się każdą godziną

Bo o świcie umira nasze wczoraj

Кожного світанку вмирає наше вчора

Коли з темряви встає новий день

Кожного світанку відходить наше вчора

В безповоротність і в забуття

Дивишся на небо, воно світить, стає яскравішим

Зодягає золото сонця в блакить

Наше вчора відходить і гасне

Наш вчора вмирає

Ти нічого не зміниш, тому що ти не маєш такої влади

Щоб змінити ритм минулих годин

День надто швидко змінюється на ніч

Ніч минає надто швидко

Ти вже не знайдеш часу, що минув

Назад не обернешся, тож не кричи

Давайте жити, насолоджуючись кожною годиною

Бо наше вчора вмирає на світанку

Ти вже не знайдеш часу, що минув

Назад не обернешся, тож не кричи

Давайте жити, насолоджуючись кожною годиною

Бо наше вчора вмирає на світанку

Давайте жити, насолоджуючись кожною годиною

Бо любитиме наше вчора на світанку

Давайте жити, насолоджуючись кожною годиною

Бо любитиме наше вчора на світанку