Сто лет прожитых зря - Крематорий

Амега и Альфа - конец и начало

Имунны герои, вонзающих жало

Он хочет быть с ней,

Он желает остаться с ней на всегда

Как астероид, мелькнув на мгновенье

Но покидает ее поле зренья

В вереди его святые врата за ними

Небо а за небом земля и долгих

Сто лет прожитых зря

Сто лет прожитых зря

Сто лет прожитых зря

В космических дебрях развеянных ветром

Восставший из пепла, чтобы стать пеплом

Позади его святы врата за ними

Небо а за небом земля и долгих

Амега та Альфа - кінець і початок

Імунні герої, що встромляють жало

Він хоче бути з нею,

Він хоче залишитися з нею на завжди

Як астероїд, майнувши на мить

Але покидає її поле зору

У вереді його свята брама за ними

Небо а за небом земля та довгих

Сто років прожитих дарма

Сто років прожитих дарма

Сто років прожитих дарма

У космічних нетрях розвіяних вітром

Повсталий з попелу, щоб стати попелом

Позаду його свята брама за ними

Небо а за небом земля та довгих