Последний шанс - Крематорий

Ту собачку, что бежит за мной зовут «Последний шанс»

Звон гитары и немного слов — это все, что есть у нас.

Мы громко лаем и кричим, бросая на ветер слова,

Хотя я знаю о том, что все это все это зря.

На моих шузах лежит пыль многих городов.

Я раньше знал, как пишутся буквы, я верил в силу слов.

Писал стихи, но не стал поэтом и слишком часто был слеп.

Мое грядущее — горстка пепла, мое прошлое — пьяный вертеп.

Но были дни, которые запомнятся мне навсегда —

Иная жизнь, иные времена,

Грязный подвал, и на стенах женщины, отчизна которых — туземный атолл,

Сомнительный звук, но в каждом аккорде — слепая вера в Rock"n"Roll.

Но кто-то разбил хрусталь наших грез и вырвал из жизни дни,

Дни, когда мы верили в то, что все еще впереди.

Твердым шагом мы идем вперед, нам нечего терять.

И нет сил, чтобы бросить все и сызнова начать.

Но если ты чувствуешь это, как чувствует негр блюз.

Тогда моя собачка права, и, может быть, ты поймешь меня.

А ту собачку, что бежит за мной зовут «Последний шанс»

Звон гитары и немного слов — это все, что есть у нас.

Мы громко лаем и кричим, бросая на ветер слова,

Хотя я знаю о том, что все это все это зря!

Того собачку, що біжить за мною, звати «Останній шанс»

Дзвін гітари і трохи слів — це все, що є у нас.

Ми голосно гавкаємо і кричимо, кидаючи на вітер слова,

Хоча я знаю про те, що все це все це дарма.

На моїх шузах лежить пил багатьох міст.

Я раніше знав, як пишуться літери, я вірив у силу слів.

Писав вірші, але не став поетом і дуже часто був сліпий.

Моє майбутнє - жменька попелу, моє минуле - п'яний вертеп.

Але були дні, які запам'ятаються мені назавжди.

Інше життя, інші часи,

Брудний підвал, і на стінах жінки, вітчизна яких — тубільний атол,

Сумнівний звук, але в кожному акорді - сліпа віра в Rock "n" Roll.

Але хтось розбив кришталь наших мрій і вирвав із життя дні,

Дні, коли ми вірили в те, що все ще попереду.

Твердим кроком ми йдемо вперед, нам нічого втрачати.

І немає сил, щоб кинути все і знову почати.

Але якщо ти відчуваєш це, як відчуває негр блюз.

Тоді мій собачка має рацію, і, можливо, ти зрозумієш мене.

А ту собачку, що біжить за мною звати «Останній шанс»

Дзвін гітари і трохи слів — це все, що є у нас.

Ми голосно гавкаємо і кричимо, кидаючи на вітер слова,

Хоча я знаю про те, що все це все це дарма!