Пора смываться - Крематорий

Один человек обещал мне

Спасти мою душу,

Другой дал стакан,

Велел смотреть на дно.

Оба пошли за вином

И не вернулись назад,

Когда пришла пора смываться!

Я готов был исполнить

Любой ее каприз.

Она ела грибы

И курила гашиш,

Хотела подняться в небо,

Но улетела в трубу,

Когда пришла пора смываться!

Туда, где всегда горит свет,

Туда, где никто не найдет нас!..

И было много племен

И народов под этой звездой —

Одни клялись небом,

Другие клялись огнем.

Но все закрыли рты,

Расставили руки по швам,

Когда пришла пора смываться!

И так прошло три тысячи лет

С тех пор, как крикнул петух,

А мир все так же

Похож на скотный двор.

Если мне позвонят,

Скажи, что меня уже нет,

Что пришла пора смываться!

Туда, где всегда горит свет,

Туда, где никто не найдет нас!..

Одна людина обіцяла мені

Врятувати мою душу,

Інший дав склянку,

Звелів дивитися на дно.

Обидва пішли за вином

І не вернулися назад,

Коли настав час змиватись!

Я готовий був виконати

Будь-який її каприз.

Вона їла гриби

І палила гашиш,

Хотіла піднятися в небо,

Але влетіла в трубу,

Коли настав час змиватись!

Туди, де завжди горить світло,

Туди, де ніхто не знайде нас!

І було багато племен

І народів під цією зіркою —

Одні клялися небом,

Інші клялися вогнем.

Але все закрили роти,

Розставили руки по швам,

Коли настав час змиватись!

І так пройшло три тисячі років

З того часу, як крикнув півень,

А світ все так ж

Схожий на скотний двір.

Якщо мені зателефонують,

Скажи, що мене вже нема,

Що настав час змиватись!

Туди, де завжди горить світло,

Туди, де ніхто не знайде нас!