Некрофилия - Крематорий

Ей за двадцать давно, и она до сих пор

Не знает, что такое Rock-n-roll!

Она не помнит того, кто построил трубу,

И за ее душой нет ни гроша.

И я никогда не любил ее,

Я всегда любил ее тело —

Нежное как цветок

И сладкое как мед.

Она измеряет свое время в литрах,

Плэйбоя — в деньгах, а любовь — в количестве раз.

В ее душе с хрустом пухнет саркома

Размером в слона, весом в тысячу тонн.

И я никогда не любил ее,

Я всегда любил ее тело —

Нежное как цветок

И сладкое как мед.

Она смотрит в зеркало и говорит:

«Боже мой, что со мной сделало время?!»

Смерть сама по себе не страшна,

Страшно то, что это уже навсегда!

Но я никогда не любил ее,

Я всегда любил ее тело —

Когда-то нежное как цветок

И сладкое как мед.

Некрофилия!..

Некрофилия!..

Їй за двадцять давно, і вона досі

Не знає, що таке Rock-n-roll!

Вона не пам'ятає того, хто збудував трубу,

І за її душею немає ні гроша.

І я ніколи не любив її,

Я завжди любив її тіло —

Ніжне як квітка

І солодке як мед.

Вона вимірює свій час у літрах,

Плейбоя — у гроші, а любовь — у кількості разів.

У її душі з хрускотом пухне саркома

Розміром у слона, вагою в тисячу тонн.

І я ніколи не любив її,

Я завжди любив її тіло —

Ніжне як квітка

І солодке як мед.

Вона дивиться в дзеркало і говорить:

«Боже мій, що зі мною зробив час?!»

Смерть сама по собі не страшна,

Страшно, що це вже назавжди!

Але я ніколи не любив її,

Я завжди любив її тіло —

Колись ніжне як квітка

І солодке як мед.

Некрофілія!

Некрофілія!