Мир, полный любви - Крематорий

Или снова бьют кулаком из свинца

Новые варвары в колокола…

Безумная вера в заповеди зла —

Это то, что когда-то было свойственно им.

Виселицы, тюрьмы, позорные столбы —

Это то, что когда-то придумали они.

В толпе живых тенью, подверженный тленью,

Бродит с кувалдой мой антипод.

Он бы давно проломил бы мне череп,

Если бы я не создал огнемет!

Безумная вера в заповеди зла —

Это то, что когда-то было свойственно им.

Виселицы, тюрьмы, позорные столбы —

Это то, что когда-то придумали они.

Я так хотел бы поверить, что это не плен

И, пройдя лабиринтами стен,

Разыскать и открыть забытую дверь

В мир, полный любви…

В мир, полный любви…

Старая дева, сошедшая с неба,

Без устали машет ржавой косой.

И, брызгая кровью в разные стороны,

Волосы с плеч слетают долой.

Безумная вера в заповеди зла —

Это то, что когда-то было свойственно ей.

Виселицы, тюрьмы, позорные столбы —

Это то, что когда-то придумала она.

Но я хотел бы поверить, что это не плен

И, пройдя лабиринтами стен,

Разыскать и открыть забытую дверь

В мир, полный любви…

В мир, полный любви…

Або знову б'ють кулаком зі свинцю

Нові варвари в дзвони...

Шалена віра в заповіді зла —

Це те, що колись було властиво їм.

Шибениці, в'язниці, ганебні стовпи —

Це те, що колись вони вигадали.

У натовпі живих тінню, схильний до тління,

Бродить із кувалдою мій антипод.

Він би давно проломив би мені череп,

Якщо б я не створив вогнемет!

Шалена віра в заповіді зла —

Це те, що колись було властиво їм.

Шибениці, в'язниці, ганебні стовпи —

Це те, що колись вони вигадали.

Я так хотів би повірити, що це не полон

І, пройшовши лабіринтами стін,

Розшукати та відкрити забуті двері

У світ, сповнений любові…

У світ, сповнений любові…

Стара діва, що зійшла з неба,

Без утоми махає іржавою косою.

І, бризкаючи кров'ю в різні боки,

Волосся з плеч злітають геть.

Шалена віра в заповіді зла —

Це те, що колись було властиве їй.

Шибениці, в'язниці, ганебні стовпи —

Це те, що колись вона вигадала.

Але я хотів би повірити, що це не полон

І, пройшовши лабіринтами стін,

Розшукати та відкрити забуті двері

У світ, сповнений любові…

У світ, сповнений любові…