Круг сумасшедшей Анны - Крематорий

В зеркальной комнате на белых коврах

Сидит эта женщина в черных чулках,

Она курит «Астру», она пьет «Кавказ»,

И ей это нравится, ей это нравится!

Когда наступает пора летних роз,

То она оживает и ползет как аспида,

По чувакам, разбросанным по флэтам,

И, время от времени, громко кричит она:

«Эй, есть здесь кто живой!»

Здесь пахнет нагретым дешевым вином.

Вот кто-то кудрявый рухнул на пол,

Заерзал ногами как загнанный волк,

И заполз в испуге под стол.

Мне говорят, что это Rock-n-roll,

Но сдается мне, что это Иосиф Кобзон!

Круг дивных женщин и буйных мужчин,

Хочется света и тем, и другим.

Хрустальные вазы, фонтаны идей,

Но мне надоел круг этих людей,

И я покидаю их треснутый рай.

Прощайте, люди с клеймом НI-FI!

Сумасшедшей Анны круг,

Сумасшедшей Анны круг,

Сумасшедшей Анны круг,

Сумасшедшей Анны круг,

Сумасшедшей Анны…

У дзеркальній кімнаті на білих килимах

Сидить ця жінка в чорних панчохах,

Вона палить «Астру», вона п'є «Кавказ»,

І їй це подобається, їй це подобається!

Коли настає пора літніх троянд,

То вона оживає і повзе як аспіда,

По чувакам, розкиданим по флетам,

І, час від часу, голосно кричить вона:

«Гей, є тут хтось живий!»

Тут пахне нагрітим дешевим вином.

От хтось кучерявий впав на підлогу,

Засмикнув ногами як загнаний вовк,

І заповз у переляку під стіл.

Мені кажуть, що це Rock-n-roll,

Але здається мені, що це Йосип Кобзон!

Коло дивних жінок і буйних чоловіків,

Хочеться світла і тим, і іншим.

Кришталеві вази, фонтани ідей,

Але мені набридло коло цих людей,

І я залишаю їх тріснутий рай.

Прощайте, люди з клеймом НI-FI!

Божевільної Ганни коло,

Божевільної Ганни коло,

Божевільної Ганни коло,

Божевільної Ганни коло,

Божевільної Ганни…