Киллер - Крематорий

Курил на солнце папироску я И смотрел по сторонам,

Верил слепо, мое лето

Я никому не отдам.

А все эти загульные

Дуры богохульные

Стали бить в колокола.

О не ищите, глупые, девочку Веру,

Вот из этого ствола я убил ее вчера.

Неспешно дул я в свою дудку,

Купался в медленных снах,

Все мечтал найти Надежду,

Ту, что летает в облаках.

А дворники душевные,

Потеряв терпение,

Пустили метлы на дрова.

О не ищите, глупые, девочку Надю,

Вот из этого ствола я убил ее вчера.

Любил ее я вдохновенно,

И ночь была так нежна,

А утром лопнули вены,

Любовь куда-то ушла.

И купидоны мелкие,

Испугавшись этого,

Разлетелись кто куда.

О не ищите, глупые, девочку Любу,

Вот из этого ствола я убил ее вчера.

Курив на сонце цигарку я І дивився по сторонам,

Вірив сліпо, моє літо

Я нікому не віддам.

А всі ці загульні

Дури богохульні

Стали бити в дзвони.

Про не шукайте, дурні, дівчинку Віру,

Ось із цього ствола я вбив її вчора.

Неспішно дув я в свою дудку,

Купався в повільних снах,

Усі мріяв знайти Надію,

Ту, що літає в хмарах.

А двірники душевні,

Втративши терпіння,

Пустили мітли на дрова.

Про не шукайте, дурні, дівчинку Надю,

Ось із цього ствола я вбив її вчора.

Любив її я натхненно,

І ніч була така ніжна,

А вранці лопнули вени,

Кохання кудись пішло.

І купідони дрібні,

Злякавшись цього,

Розлетілися хтось куди.

Про не шукайте, дурні, дівчинку Любу,

Ось із цього ствола я вбив її вчора.