Хардрокер - Крематорий

Кто-то любит пиво, кто-то — сны, а кто-то давно уже на облаках.

G DCD

Каждый хочет что-то найти: мужчины — в юбках, женщины — в деньгах.

Сложно отличить тело от души, честную женщину — от путаны,

G DCD

Приходится петь об этих вещах, но что мне делать, если все это так!

А когда-то я знал человека, который был на верном пути —

Он презирал блестящие камни и верил в миф о всеобщей любви.

А теперь я не верю, что это был я!

Когда закончилось время любви, я сменил пряник на плеть.

G DCD

Скольких я вышвырнул вон, скольких я убил, — не счесть.

Любители блуда и смертельных запоев ходят по улицам в масках изгоев,

G DCD

И я, самый славный из всех проныр, веду их как слепой поводырь!

А когда-то я знал человека, который был на верном пути —

Он презирал блестящие камни и верил в миф о всеобщей любви.

А теперь я не верю, что это был я!

Эра свинца и железа прошла, и наши ряды поредели —

G DCD

Одни ушли в лучший мир, другие уехали в Майами.

Тем, кто остался, не на что жить — одни торгуют в палатках квасом,

G DCD

Другие берут деньги у чужих жен, а мы берем их у вас!

А когда-то я знал человека, который был на верном пути —

Он презирал блестящие камни и верил в миф о всеобщей любви.

А теперь я не верю, что это был я!

А теперь я не верю, что это был…

Хтось любить пиво, хтось — сни, а хтось давно вже на хмарах.

G DCD

Кожен хоче щось знайти: чоловіки в спідницях, жінки в грошах.

Складно відрізнити тіло від душі, чесну жінку від плутани,

G DCD

Доводиться співати про ці речі, але що мені робити, якщо все це так!

А колись я знав людини, яка була на вірному шляху —

Він зневажав блискучі камені і вірив у міф про загальне кохання.

А тепер я не вірю, що це був я!

Коли закінчився час кохання, я змінив пряник на батіг.

G DCD

Скільки я викинув геть, скільки я вбив, — не злічити.

Любителі розпусти і смертельних запоїв ходять по вулицях в масках ізгоїв,

G DCD

І я, найславетніший із всіх проноз, веду їх як сліпий поводир!

А колись я знав людини, яка була на вірному шляху —

Він зневажав блискучі камені і вірив у міф про загальне кохання.

А тепер я не вірю, що це був я!

Ера свинцю і заліза пройшла, і наші ряди порідшали —

G DCD

Одні пішли в кращий світ, інші поїхали в Майамі.

Тим, хто залишився, не на що жити — одні торгують у наметах квасом,

G DCD

Інші беруть гроші у чужих дружин, а ми беремо їх у вас!

А колись я знав людини, яка була на вірному шляху —

Він зневажав блискучі камені і вірив у міф про загальне кохання.

А тепер я не вірю, що це був я!

А тепер я не вірю, що це був...