Фамильный вампир - Крематорий

Ее внутренний мир как приют для бомжей,

Скрытый от глаз, без окон и дверей.

Шипящий фонтан бьет из колотых ран,

А вокруг растут орхидеи!

И каждый раз в ожидании любви

У нее вырастают волчьи клыки,

И тогда от нее нет спасенья.

Она всегда со мной,

Она — мой фамильный вампир,

День за днем она пьет мою кровь.

Кто-то курит, кто-то рвет вены,

Кто-то нюхает белую «дрянь»,

А она пьет мою кровь!

Доброе утро с орхидеей в зубах!

В ванной — потоп, на кухне — бардак.

От платья остались лоскутки,

От тела не осталось ничего.

Еще одна тень в коммунальном раю,

Но кто бы знал, как я хочу

Забыть навсегда ее имя!

Она всегда со мной,

Она — мой фамильный вампир,

День за днем она пьет мою кровь.

Кто-то курит, кто-то рвет вены,

Кто-то нюхает белую «дрянь»,

А она пьет мою кровь!

Її внутрішній світ як притулок для бомжів,

Прихований від очей, без вікон і дверей.

Шиплячий фонтан б'є з колотих ран,

А навколо зростають орхідеї!

І кожного разу в очікуванні кохання

У неї виростають вовчі ікла,

І тоді від неї немає порятунку.

Вона завжди зі мною,

Вона — мій сімейний вампір,

День у день вона п'є мою кров.

Хтось курить, хтось рве вени,

Хтось нюхає білу «погань»,

А вона п'є мою кров!

Доброго ранку з орхідеєю в зубах!

У ванної — потоп, на кухні — бардак.

Від сукні залишилися клаптики,

Від тіла не залишилося нічого.

Ще одна тінь у комунальному раю,

Але хто би знав, як я¦хочу

Забути назавжди її ім'я!

Вона завжди зі мною,

Вона — мій сімейний вампір,

День у день вона п'є мою кров.

Хтось курить, хтось рве вени,

Хтось нюхає білу «погань»,

А вона п'є мою кров!