Патроны - KREC

Нас вдохновляют судьбы, люди с серьёзным зарядом

Что в своё дело как деревья врастают корнями

Сквозь передряги, варианты сорваться и сгинуть

Там на изгибах жизни где-то увязнуть в трясине

Странные мысли словно гризли когтистые лапы

Старые раны, скрип пера по бумаге под лампой

Полуподвалы, андеграунд холодный, коварный

Утро в канаве.

Плохо так, будто сбили трамваем

Пишем коряво, в аттестате едва девять классов

Падать не трудно, трудно выкупить душу из рабства

Чистая правда там, где грязная ругань и накипь

Я загляну сюда когда-нибудь, мам, в белых найках

Памяти якорь тянет, таймер звучит всё фатальней

Если не поднимаешь планку так просто размякнуть

Да, я бездарность, но по-прежнему сильно стараюсь

Сдвинуть стандарты рамок, выкинув дряхлый скафандр

Быт наступает ботинком на горло

Вон те, кто сдались, плетутся колонной

Глупо ждать фору — в передышках считаем патроны

Бро, этот трек будто весточка с фронта

Быт наступает ботинком на горло

Вон те, кто сдались, плетутся колонной

Глупо ждать фору — в передышках считаем патроны

Бро, этот трек будто весточка с фронта

Этот альбом и трек для тех, в ком запал ещё есть

Выползай из щелей — злой оскал, тощий лев

На щите лучше, чем потом сожалеть в тишине

Разжиреть, молча пряча свои бока под шинель

Пошлый блеф, мол, всё то, что гордо мы чтим, прошлый век

Ложемент ещё полон вооруженных идей

Хочешь верь, наш рэп — не лапша на ушах бешамель

Нашатырь для души, а не пиздёж подшофе

Куршевель ждёт в финале вряд ли — скорей, Шоушенк

Тридцать шесть chambers, путь к мечте, может ты — новый чемп

ЧСВ шкалит или старый фундамент прочней

Кто исчез в битвах с эго своим, исчез насовсем

Бой здесь, в голове, бро, двадцать четыре на семь

Вновь страх гонит планы как обречённых на смерть

Раздуй это пламя, мысли отрядами в лес

Все мы партизаны, но в своей личной войне

Быт наступает ботинком на горло

Вон те, кто сдались, плетутся колонной

Глупо ждать фору — в передышках считаем патроны

Бро, этот трек будто весточка с фронта

Быт наступает ботинком на горло

Вон те, кто сдались, плетутся колонной

Глупо ждать фору — в передышках считаем патроны

Бро, этот трек будто весточка с фронта

Нас надихають долі, люди із серйозним зарядом

Що у свою справу як дерева вростають корінням

Крізь колотнечі, варіанти зірватися і згинути

Там на вигинах життя десь загрузнути в трясовині

Дивні думки ніби гризли пазурі лапи

Старі рани, скрип пера за папером під лампою

Напівпідвали, андеграунд холодний, підступний

Ранок у канаві.

Погано так, ніби збили трамваєм

Пишемо коряво, в атестаті ледь дев'ять класів

Падати не важко, важко викупити душу з рабства

Чиста правда там, де брудна лайка і накип

Я загляну сюди колись, мам, у білих найках

Пам'яті якір тягне, таймер звучить усе фатальніше

Якщо не піднімаєш планку так просто розм'якнути

Так, я бездарність, але  як і раніше сильно намагаюся

Зрушити стандарти рамок, викинувши старий скафандр

Побут настає черевиком на горло

Ті, хто здалися, плутаються колоною

Безглуздо чекати фору — в перепочинках вважаємо патрони

Бро, цей трек ніби вісточка з фронту

Побут настає черевиком на горло

Ті, хто здалися, плутаються колоною

Безглуздо чекати фору — в перепочинках вважаємо патрони

Бро, цей трек ніби вісточка з фронту

Цей альбом і трек для тих, вкому запал ще є

Виповзай із щілин — злий оскал, худий лев

На щиті краще, ніж потім жалкувати в тиші

Розжиріти, мовчки ховаючи свої боки під шинель

Вульгарний блеф, мовляв, все те, що гордо ми шануємо, минуле століття

Ложемент ще сповнений озброєних ідей

Хочеш вір, наш реп — не локшина на вухах бешамель

Нашатир для душі, а не підшеф

Куршевель чекає у фіналі навряд чи — швидше, Шоушенк

Тридцять шість chambers, шлях до мрії, може ти новий чемпіон

НСВ шкалить або старий фундамент міцніший

Хто зник у битвах із его своїм, зник назовні

Бій тут, у голові, бро, двадцять чотири на сім

Знову страх жене плани як приречених на смерть

Роздмуй це полум'я, думки загонами в ліс

Всі ми партизани, але в свою особисту війну

Побут настає черевиком на горло

Ті, хто здалися, плутаються колоною

Безглуздо чекати фору — в перепочинках вважаємо патрони

Бро, цей трек ніби вісточка з фронту

Побут настає черевиком на горло

Ті, хто здалися, плутаються колоною

Безглуздо чекати фору — в перепочинках вважаємо патрони

Бро, цей трек ніби вісточка з фронту