Как в последний раз - KREC

Первый Куплет:

Столько рэпа про рэп,

Не стою в стороне, открываю секретики.

Популярый сегмент,

Распишись на спине, плиз, оставив отметины.

Рифма хлещет, как плеть,

Заставляя взрослеть или ласково веничком.

Мало чистого темпа, нужно быть не как все, мэн,

Участвовать в зрелище.

Будто загнанный зверь

По гримерке кругами, кругами мотал бинты.

Еще раунд, вставай, иди.

Еще раунд, вставай, дерись, как в последний раз.

Покажи свой финальный финт,

Странный, документальный фильм, где в конце темно.

Косит здесь не свинец, малой.

Банды валят, смола с вином через бурелом.

Синониму бедности нет краев.

Доказал нам не раз район — там двойное дно.

Заряжая всю боль в альбом,

Я иду на весь мир войной, за спиною блок.

Большинству распинаться влом, нет финансов — лох.

Покажи свое бабло и плоть.

Пробивая дорогу лбом тупой ледокол,

Но куплет опять как влитой.

Нелегко принять сталь клинков.

Нет друзей — наживи врагов.

Это тоже бред делать то, что не должен, бро.

И не делай то, на что спрос, подтяни живот.

Первым бей, если грубый тон, отсекая трёп.

Каждый чёрт орёт, мол король.

Мода гонит рабов вперед, но я стёр паролью

Уводя гордо борт на дно.

Припев:

Там, где нас нет

Девственный белый снег падает, тает не скоро.

Будто в дикой тайге муза, как зверь,

Что подходит, не зная про порох.

Второй Куплет:

Монолог одержимого,

Мысли крутятся внутри, сжимаясь пружинами.

Большинство нерешительны,

Пока лирик к вершине груз тащит за шиворот.

Необжитая хижина, непривычная вышивка, кажется бисером.

Мастер слышит Всевышнего.

Власти рыщут по приискам, ищут зачинщиков.

Пара долго не пишется.

Станешь камнем на площади,

Слушать и впитывать обещания политиков.

Подавление митинга, крики и выстрелы.

Муза — дама капризная, не из тех, что по вызову.

Чувствует искренность.

Так хотелось быть избранным,

Не пролезть в телевизор, поесть или выспаться.

Ночь, проспекты, огни гирлянд.

Лучше щас заглянуть в себя.

Какова цена?

Хочешь хайпа?

Танцуй, сияй

По заляпанным простыням, надо удивлять.

Посмотри, как взлетел земляк.

Вот учись, усмири свой нрав,

Добавляй в друзья этих бешеных обезьян,

Чье кривлянье прет через край, чертов суисайд.

Затаиться и уйти в подвал,

Переждать бунт и дождь, в трудах разгреби бардак.

Когда кругом купи-продай, я ищу,

Но тупит радар — мысли ураган.

Прём за правдой в такую даль.

Все под носом, дядь, оглянись, зацени мой план.

Я желаю другим добра,

Но зайдя за грань, попадаешь в одну из ям.

Припев:

Там, где нас нет

Девственный белый снег падает, тает не скоро.

Будто в дикой тайге муза, как зверь,

Что подходит, не зная про порох.

Перший Куплет:

Стільки репу про реп,

Не стою в боці, відкриваю секретики.

Популярний сегмент

Розпишись на спині, плиз, залишивши мітки.

Рифма плескає, як батіг,

Примушуючи дорослішати або ласкаво віником.

Мало чистого темпу, треба бути не як, мен,

Участь у видовищі.

Наче загнаний звір

По гримерці колами, колами мотав бинти.

Ще раунд, вставай, йди.

Ще раунд, вставай, дерись, як останній раз.

Покажи свій фінальний фінт,

Дивний, документальний фільм, де в кінці темно.

Косить тут не свинець, малої.

Банди валять, смола з вином через бурелом.

Синоніму бідності немає країв.

Доказав нам не раз район — там подвійне дно.

Заряджаючи весь біль у альбом,

Я йду на весь світ війною, за спиною блок.

Більшості розпинатися влом, немає фінансів — лох.

Покажи своє бабло і тіло.

Пробиваючи дорогу чолом тупий криголам,

Але куплет знову як влитий.

Нелегко прийняти сталь клинків.

Немає друзів — наживи ворогів.

Це теж марення робити те, що не має, бро.

І не роби те,нащо попит, підтягни живіт.

Першим бий, якщо грубий тон, відсікаючи балаканина.

Кожен чорт кричить, мовляв, король.

Мода жене рабів уперед, але я стер пароль

Вводячи гордо борт на дно.

Приспів:

Там, де нас немає

Незабутній білий сніг падає, тане не скоро.

Наче в дикій тайзі муза, як звір,

Що підходить, не знаючи про порох.

Другий Куплет:

Монолог одержимого,

Думки крутяться всередині, стискаючи пружинами.

Більшість нерішучі,

Поки лірик до вершини вантаж тягне за комір.

Необжита хатина, незвична вишивка здається бісером.

Майстер чує Всевишнього.

Влада нишпорить за копальнями, шукає призвідників.

Пара довго не пишеться.

Станеш каменем на площі,

Слухати та вбирати обіцянки політиків.

Придушення мітингу, крики та постріли.

Муза - дама примхлива, не з тих, що за викликом.

Відчуває щирість.

Так хотілося бути обраним,

Не пролізти в телевізор, поїсти або виспатися.

Ніч, проспекти, вогні гірлянд.

Краще зараз зазирнути в себе.

Яка ціна?

Хочеш хайпа?

Танцюй, сяй

За заляпаними простирадлами, треба дивувати.

Подивися, як злетів земляк.

Ось вчись, утихомири свою вдачу,

Додай у друзі цих шалених мавп,

Чиє кривляння пре через край, чортів суісайд.

Затаїтися і піти в підвал,

Перечекати бунт і дощ, у трудах розгріби бардак.

Коли навколо купи-продай, я шукаю,

Але тупить радар — думки ураган.

Прім за правдою в таку далечінь.

Все під носом, дядьку, озирнися, зацінь мій план.

Я бажаю іншим добра,

Але зайшовши за межу, потрапляєш в одну з ям.

Приспів:

Там, де нас немає

Незабутній білий сніг падає, тане не скоро.

Наче в дикій тайзі муза, як звір,

Що підходить, не знаючи про порох.