So wach - Kontra K, Dieser Morten, Rosa

Meine Augen weit auf seit gestern, ich rede schon mit Gespenstern

Kann nicht schlafen, weil der Mondschein wieder taghell durch meine Fenster

Er blendet und weil das Liegen keinen Zweck hat

Hör ich meine alten Rap Parts oder fang ein neuen Track an

Sogar die Geister die ich rief, sitzen schweigend neben mir

Reichen mir Papier, keine Zeit zum diskutieren

Ich bin hellwach und müde, wunschlos glücklich und frustriert

Meine Gedanken rotieren, fast wie Geier über mir

Ich will nur noch ganz ruhig liegen oder einfach explodieren

Kneif die Augenlieder zu, doch kann das Licht dahinter spür'n

Meine eigenen vier Wände, mutieren zu einer Zelle

Ich würde gerne rausgehen und rennen, bin zu müde dafür

Ich steh auf leg mich hin, Fernseher aus dafür das Licht an

Ohne Traum werd ich verrückt und seh' schon tausende Gesichter

Bin wie high ohne turn, wie zu betrunken aber nüchtern

Wenn ich denk ich schlaf gleich ein, fangen die Vögel an zu zwitschern

Es ist zehn Uhr am Morgen, ich leg mich hin

Aber schlafen macht jetzt eh kein Sinn, mehr

Eh kein Sinn, eh kein Sinn

Und wieder mal bleibe ich wach

Und wieder mal fühle ich keinen Schlaf

Und wieder einmal bleibe ich wach

Ich habe noch viel zuviel zu tun und weiss nicht ob ich schon verrückt bin

Würde gerne ganz kurz mal chill’n, aber den Ausschalter find ich nicht

Würde gerne wissen, ob ich danach wieder glücklich bin

Oder vollkommen abdreh, weil das Nichtstun für mich ein Rückschritt ist

Wälz mich hin und her, mein Gehirn rattert immer mehr

Und auch der Gedanke an wunderschöne Träume gibt mir nichts

Ich dreh mich um, nehm ein Schluck, mein Körper zuckt

Und mein verwirrter Kopf brummmt, als würde Gott ein Synthie spielen

Meine Wohnung beherbergt nur taubstumme Möbel

Und mein sonst so schönes Bett sind grad nur Federn toter Vögel

Kann es sein das ich ein Geist, oder einfach nur verwirrt bin

Oder nicht von dieser Welt, weil die andern nur gewöhnlich

Ich steh auf leg mich hin, Radio aus der Mond scheint mich an

Auch ohne Traum bin ich verrückt und hör die Raben flüstern

Bin wie high ohne turn, wie zu betrunken aber nüchtern

Wenn ich denk ich schlaf gleich ein, dann schaltet Gott das Licht ein

Mein Geist ist hellwach, doch mein Körper schwer wie Stein

Als ob die Last der ganzen Welt auf meinen Schultern liegt und weint

Ich hauch an das Glas und schreib es an mein Fenster

Wart bis Zehn Uhr am Morgen, wenn die Sonne alles wett macht

У мене з учорашнього дня розплющені очі, я вже розмовляю з привидами

Не можу заснути, бо місячне світло повертається через моє вікно, як денне світло

Він сліпить і тому, що лежати не має мети

Чи слухатиму я свої старі реп-партии чи починаю новий трек

Навіть ті духи, яких я називав, мовчки сидять біля мене

Дайте мені папір, немає часу сперечатися

Я прокинувся і втомлений, абсолютно щасливий і розчарований

Мої думки обертаються, майже як грифи наді мною

Я просто хочу лежати нерухомо або просто вибухнути

Закрийте повіки, але відчуйте світло за ними

Мої власні чотири стіни мутують у клітину

Я б хотів вийти і побігти, я занадто втомився для цього

Я встаю і лягаю, вимикаю телевізор і вмикаю світло

Без сну я божеволію і вже бачу тисячі облич

Я наче високо без повороту, як надто п'яний, але тверезий

Коли я думаю, що ось-ось засну, пташки починають щебетати

Вже десята ранку, я лежу

Але спати все одно вже не має сенсу

Ех не сенс, ех не сенс

І знову я не сплю

І знову відчуваю, що не сплю

І знову я не сплю

У мене ще занадто багато справ, і я не знаю, чи я вже божевільний

Я хотів би трохи відпочити, але не можу знайти вимикач

Я хотів би знати, чи буду я щасливий знову

Або зовсім збожеволіти, тому що нічого не робити для мене є кроком назад

Я кидаюся, мій мозок брязкоть постійно

І навіть думка про прекрасні сни мені нічого не дає

Обертаюся, відпиваю, тіло смикається

І моя розгублена голова гуде, наче бог грає на синтезаторі

У моїй квартирі є лише меблі для глухонімих

А моє інакше гарне ліжко — це лише пір’я від мертвих птахів

Чи може я привид чи просто розгублений

Або не з цього світу, бо інші звичайні

Я встаю лягаю, радіо вимкнено, місяць світить мені

Навіть без сну я божевільний і чую, як шепочуть ворони

Я наче високо без повороту, як надто п'яний, але тверезий

Коли я думаю, що ось-ось засну, тоді Бог вмикає світло

Мій дух прокинувся, але моє тіло важке, як камінь

Ніби тягар усього світу на моїх плечах і плаче

Я дихаю на скло і пишу це на своєму вікні

Зачекайте до десятої ранку, коли сонце компенсує це