Varsa Yoksa - Kolera

Üzül, düşün, taşın, bittim, düşünecek bi' başım yok

Varsa, yoksa sen oysa sende hâlâ benden iz yok

Biliyorum, sus, söyleme!

Ey, her şeyi bilenim yok, bize hiç yol, hiç yol,

hiç yok, hiç yok

Diliyorum birleşecek, ayrıysa da yollar yolumuz aynı yol, yol, yol

Doydum her şeye daha, daha ne olacak zaten daha, daha ee?

Eh bu da oldu e daha daha ne?

Yok tadı yaşamın yokluğun bahane

Koşsam beyaza, kolumdan tutup çeker beni gölgem siyaha

Tahmini en kısa sürede somurtuk gülmene vermiyor izni

Ve ben diyemem «dokun, yakmam elini» cayırdamışım düşünürken seni

İster istemez ben yangın yeri, sana yakınken her şeyden uzak biri

Kaymaz kalp ona dikişli dolu dünyada bir tek o varmış gibi

Hoş geldin bana, kop kıyametim bana, senden başka bir son olamaz ki

Ne kadar çabalasam da erişemem çok yüksektesin, çok

Kolayım oysa sana, benimse sana çıkan bi' yolum yok

Her yanım sen oldun, kendimi görecek gözüm yok

Bürüdün aklımı, hiç düşünemem ki, başka düşüm yok

Her yanım sen oldun, kendimi görecek gözüm yok

Bürüdün aklımı, hiç düşünemem ki, başka düşüm yok

Sen çiçek açan ağaç benimse kurumamış bir dalım yok, yok

Şımartır yağmur seni, beni es geçer, ölmüşe damla yok, yok, yok, yok

İsterim bir günlüğüne seni unutayım tek ben kalayım

Çok isterim ben bir günlüğüne beni hatırlayayım yine ben olayım

Hiç miyim?

Ya da her şey miyim?

Ağır siste nasıl kendimi göreyim?

Her yer sen bana, her yer sen, dört yana bakıyorum her yer sen

Aklıma gelen hep geliyor başıma, eninde sonunda olacak oluyor

Hoşuma gitmiyor boşuna uğraşım, tırmanıyor canım burnumun ucuna

Tüm zorluklara rağmen ulaştırıyor yükünü deve gideceği yere, yere

Gecikse de gideceği yere

Çölü geçmekten zor sana varabilmek ısrar ediyorum illa sen diye, ille de sen

Derdim yok tek takıntı sen

«Vaz geç.»

deyip unutabilsem, unuturum vaz geçmek istersem

Ama tek beyin olmuşken senlen ayıramam ki seni asla benden

Ne kadar çabalasam da erişemem çok yüksektesin, çok

Kolayım oysa sana, benimse sana çıkan bi' yolum yok

Her yanım sen oldun, kendimi görecek gözüm yok

Bürüdün aklımı, hiç düşünemem ki, başka düşüm yok

Her yanım sen oldun, kendimi görecek gözüm yok

Bürüdün aklımı, hiç düşünemem ki, başka düşüm yok

сумуй, думай, рухайся, я закінчив, у мене немає голови думати

Якщо є, якщо це ти, то від мене й сліду немає.

Я знаю, мовчи, не кажи!

О, я не все знаю, ні до нас, ні шляху,

взагалі жодного

Бажаю, щоб вони об’єдналися, навіть якщо вони розділені, наш шлях – та сама дорога, дорога, дорога

Мені всього досить, що все-таки буде, а?

Ну, ось що трапилося, і що ще?

Немає смаку, відсутність життя – це виправдання

Якщо я біжу до білого, воно візьме мене за руку і потягне до чорного

Не дає дозволу на твою похмуру посмішку якомога швидше

І я не можу сказати «торкнись, я не спалю твою руку», поки про тебе думав

Неминуче, я вогник, хтось далекий від усього, коли я поруч з тобою

Серце, що не ковзає, пришито до нього, наче він єдиний у світі

Ласкаво просимо до мене, мені судний день, не може бути іншого кінця, крім тебе

Як би я не старався, я не можу дотягнутися до тебе, ти занадто високо, занадто високо

Мені легко для тебе, я не маю до тебе дороги

Ти був навколо мене, я не маю очей, щоб побачити себе

Ви закрили мій розум, я не можу думати про інші мрії

Ти був навколо мене, я не маю очей, щоб побачити себе

Ви закрили мій розум, я не можу думати про інші мрії

Якщо ти квітуче дерево, у мене немає гілки, яка б не висохла, ні

Дощ тебе псує, мене обходить, на мертвих нема краплі, ні, ні, ні

Я хочу забути тебе на день і бути єдиною

Я хотів би згадати мене на один день і знову бути собою

я колись

Або я все?

Як я можу побачити себе в сильному тумані?

Скрізь ти, скрізь ти, я дивлюся всюди ти

Те, що мені спадає на думку, завжди відбувається зі мною, це станеться врешті-решт.

Мені це не подобається, мої зусилля марні, лізе прямо в ніс

Незважаючи на всі труднощі, верблюд несе свій вантаж до місця призначення, до місця призначення.

Навіть якщо пізно, до місця призначення

Я наполягаю, що до вас важко дістатися, ніж перетнути пустелю, не обов’язково через вас.

Мені байдуже, єдина одержимість - це ти

"Здаватися."

Якщо я скажу і забуду, я забуду, якщо я хочу здатися

Але я не можу відокремити тебе від себе, коли я єдиний мозок

Як би я не старався, я не можу дотягнутися до тебе, ти занадто високо, занадто високо

Мені легко для тебе, я не маю до тебе дороги

Ти був навколо мене, я не маю очей, щоб побачити себе

Ви закрили мій розум, я не можу думати про інші мрії

Ти був навколо мене, я не маю очей, щоб побачити себе

Ви закрили мій розум, я не можу думати про інші мрії