Kim Buna Dayanır - Kolera

Usulca siliniyor yüzüme yansıyan son gülen çehre

İki düğümle sıkıca bağla olup bitene düşer çene

Kâmil eder bu işkence

Dervişe çeviriyorsun beni

Buladığın bir dertten alıp salıp ayrı bir derde

Dönüşü yok, bilerek geçmişe özlem beslemek zarar

Ya erkeksin, ya erkek gibi;

kız ağalamak yasak

Kararsızım;

burcum bir terazi, bir başak

Ezilmesin çiçeklerim sâdık gülüm çimendir

Yalnız Dünya'daki yalnızlığım öyle virâne

Huzur vermiyor ki kimse, herkeste var birtane

Yalnızlıksa son istasyon ömür avâre

Olacakları hissediyorum, hissediyorum biçâre

Elim gibi titriyor sokaktaki fersiz lambalar

Benim kadar üşümüyorlar ama bir ben kadar yalnızlar

Sığınılacak liman yok, uzakta yakın civarlar

Sağım solumda azgın dalgalar vah hâlime

Sen güldürdün beni, ağlattın yaktın beni

Gül mü, diken mi bu?

Zakkum mu, şeker mi?

Sen güldürdün beni, ağlattın yaktın beni

Gül mü, diken mi bu?

Zakkum mu, şeker mi?

Kim buna dayanır?

Karmakarışıp kendime dolanıp düşüyorum yine

Varsın sevmesin kimse

Tek sensin beni sevmesi gereken

Kim buna dayanır?

Karmakarışıp kendime dolanıp düşüyorum yine

Varsın sevmesin kimse

Tek sensin beni sevmesi gereken

Gözlerimleyim

Gördüklerim uzak düşümden uzak kalmak istediklerimse koşar adım peşimde

Kolum dirençsiz, kızlar edepsiz, adamlar sadakatsiz, kadınlar geçimsiz,

çocuklar sevimsiz

Büyük gibi konuşan çocuklar, çocuklaşan büyükler

Yağmur güneşin olamazdı, yok olurdu tüm zerreler

Semeri ceylana değilde eşşeğe vuran mukadder

Değil midir ki ikisinin de gözleri birbirinden güzel?

Katırın cefası sesinin yüksek çıkmasından

Ceylanın edası uzağa çekilip saklanmasından

Dışarı saçmadan kendini içine kapan, kapaklan

Dışı olsa da yakuttan geri çıkan yok tabuttan

Hayrın içindeyse şer ve şerrin içindeyse hayır

Çıkaramıyorum, olanlar zehir mi, bal mı?

Yara, bere, çizik içinde malup bir hâlde

Her gece ölsem de her sabah döndüm yine

Sen güldürdün beni, ağlattın yaktın beni

Gül mü, diken mi bu?

Zakkum mu, şeker mi?

Sen güldürdün beni, ağlattın yaktın beni

Gül mü, diken mi bu?

Zakkum mu, şeker mi?

Kim buna dayanır?

Karmakarışıp kendime dolanıp düşüyorum yine

Varsın sevmesin kimse

Tek sensin beni sevmesi gereken

Kim buna dayanır?

Karmakarışıp kendime dolanıp düşüyorum yine

Varsın sevmesin kimse

Tek sensin beni sevmesi gereken

Oh, yeah!

Kolera!

2−0-1−2, bir iki (bir iki, bir iki)

М’яко згасаючи, на моєму обличчі відбилося останнє усміхнене обличчя

Зав’яжіть його міцно двома вузлами, щелепа опускається до того, що відбувається

Робить цю тортуру досконалою

Ти перетворюєш мене на дервіша

Візьміть його з біди, яку ви знайдете, і відпустіть її в іншу біду

Немає дороги назад, боляче сумувати за минулим навмисне.

Ти або чоловік, або як чоловік;

дівчина не плач

я не визначився;

мій знак зодіаку Терези, Діва

Не тисни мої квіти, моя вірна троянда – це трава

Моя самотність у світі одна така безлюдна

Не дає спокою, що у всіх є

Якщо самотність — остання станція, життя — бродяга

Я відчуваю, що буде, я відчуваю марно

Тремтить, як моя рука, тьмяні ліхтарі на вулиці

Вони не такі холодні, як я, але вони такі ж самотні, як я.

Немає безпечної гавані, далеко

Бушуючі хвилі праворуч і ліворуч, мій жаль

Ти змусив мене сміятися, ти змусив мене плакати, ти мене спалив

Це троянда чи терен?

Олеандр чи цукор?

Ти змусив мене сміятися, ти змусив мене плакати, ти мене спалив

Це троянда чи терен?

Олеандр чи цукор?

Хто на це покладається?

Я знову заплутався і заплутався в собі

Нехай не буде кого любити

Ти єдиний, хто повинен любити мене

Хто на це покладається?

Я знову заплутався і заплутався в собі

Нехай не буде кого любити

Ти єдиний, хто повинен любити мене

мої очі

Якщо я бачу те, що я хочу триматися подалі від своєї далекої мрії, я біжу за собою

Моя рука без опору, дівчата мерзенні, чоловіки невірні, жінки некомпетентні,

діти сирні

Діти, які розмовляють, як дорослі, дорослі, які стають дітьми

Дощ не міг бути вашим сонцем, усі частинки зникли б

Судилося вдарити сідлом осла, а не газелі

Чи не те, що в них обидва очі красивіші за друге?

Агонія мула від його гучного голосу

Манера газелі відтягується і ховається

Закрийся, не виливаючись, шапки знімай

Хоч надворі, з труни ніхто не виходить

Якщо в добрі – це погано, а в злі – ні

Я не можу дістати, це отрута чи мед?

Переможений у ранах, синцях, подряпинах

Хоча я вмираю щоночі, я повертаюся щоранку

Ти змусив мене сміятися, ти змусив мене плакати, ти мене спалив

Це троянда чи терен?

Олеандр чи цукор?

Ти змусив мене сміятися, ти змусив мене плакати, ти мене спалив

Це троянда чи терен?

Олеандр чи цукор?

Хто на це покладається?

Я знову заплутався і заплутався в собі

Нехай не буде кого любити

Ти єдиний, хто повинен любити мене

Хто на це покладається?

Я знову заплутався і заплутався в собі

Нехай не буде кого любити

Ти єдиний, хто повинен любити мене

О так!

холера!

2−0-1−2, один два (один два, один два)