Dert Küpü - Kolera

Benim şehrin taşı toprağı altın

Bir avuç toprak elime aldım ve baktım

Melek ve şeytan aynı sofrada tatlım

Hesapta düşmanımdaymış gizlim saklım

Her gün değişir ayakkabıları kırkayaklımın

Boşa fincan çevirme çıkmayacak falın, bozulur büyü be kadın

Bedduâlar geri dönerse kaçar bütün tadın

23 Eylül dökülme zamanı yapraklarımın

Ektiğini yediğinde şiddetle ağrıyacak karnın (ah)

Başkalarını kötülemekten çirkinleşti suratın

Niyetini bozdun, yeter sana kendi kahrın

İnsanlık kedi olsa, sen titrek, ben atılganım

Durmadan rahatsızlık veren, sen pirem, ben aslanım

Üstadım olay budur;

biraz ekmek, biraz sudur

İnsanlık açlıktan telef o şeytan ki hep obur

Dünya'daki en büyük dert kişinin kendi derdi

Derde ortak olunmaz, dert ilgilendirir ferdi (hi)

Dert dileme hiç boşa bana.

Bilmez misin?

Ben dert küpüyüm!

Günden güne ölüyorum ben inan, hayatımın yarını dünüyüm

Dert dileme hiç boşa bana.

Bilmez misin?

Ben dert küpüyüm!

Kapkara zindan benim dünyam, kumu ayak yakan Sahra çölüyüm

İçin gider istediklerini başkasında görünce

Karnını insan etiyle doyurup durmuş gelin görümce

Etrafın kararır birden ışık sönünce

Her şey bitiverir tabutun kapağı üzerine düşünce

Kim ne kadar taş taşırsa kolu o kadar ağrır

Kalp ne kadar yüklenirse huzur o kadar daralır

Kolo Dünya'da yer alır, gidene kadar buralıdır

Kimin canı en fazla yanarsa en çok o bağırır

Sesini duyan olur-olmaz, orası tartışılır

Biraz diş sıkmakla her güçlük elbet aşılır

Ya da sıkmaktan dişler kırılır, hisler yıpranır

Küçük bi' damla su büyük okyanuslar taşırır

Mutluluğumda gözü olanın gözleri çıksın, yere düşsün

Kalbi olmayanda vicdan aramak ne mümkün?

Bel bükülürse ne önemi kalır boynun?

Manzarası kalır mı şehrin?

Alır mı dilin eski lezzeti?

Dert dileme hiç boşa bana.

Bilmez misin?

Ben dert küpüyüm!

Günden güne ölüyorum ben inan, hayatımın yarını dünüyüm

Dert dileme hiç boşa bana.

Bilmez misin?

Ben dert küpüyüm!

Kapkara zindan benim dünyam, kumu ayak yakan Sahra çölüyüm

Камінь мого міста золото

Я взяв в руку жменю землі і подивився

Ангел і диявол за одним столом мед

Мій ворог на рахунку, я зберігаю свою таємницю

Взуття моєї багатоніжки змінюється щодня

Не крути чашку даремно, твій стан не вийде, чари розірвуться, жінко

Якщо прокльони повернуться, весь твій смак втече

23 вересня пора опадати моєму листю

Ваш живіт буде дуже боліти, коли ви їсте те, що садите (ах)

Твоє обличчя стало потворним від того, що ти ображаєш інших

Ти зламав свій намір, досить тобі

Якщо людство — кіт, ти хиткий, я — лихий

Постійна неприємність, ти — блоха, я — лев

Мій господаре, це так;

трохи хліба трохи води

Людство голодує, диявол завжди ненажерливий

Найбільша проблема у світі – це власна проблема

Біда не поділяється, біда стосується окремої людини (привіт)

Не благай біди, мені це не годиться.

Хіба ти не знаєш?

Я в біді!

Я вмираю день у день, повір мені, я вчорашній для майбутнього свого життя

Не благай біди, мені це не годиться.

Хіба ти не знаєш?

Я в біді!

Чорне підземелля — це мій світ, я — пустеля Сахара, що спалює пісок

Коли бачиш, чого вони хочуть в іншому

Я бачу наречену, яка наповнила свій живіт людським тілом

Навколо тебе темніє, коли гасне світло

Все закінчується, коли на нього падає кришка труни

Чим більше людина несе каміння, тим більше у неї болить рука.

Чим більше навантажене серце, тим вужчий спокій

Коло на Землі, він тут, поки не зникне

Хто найбільше болить, той найбільше кричить

Як тільки твій голос лунає, його обговорюють

Трохи зціпивши зуби, можна подолати всі труднощі.

Або від здавлювання зуби ламаються, почуття зношуються

Маленька крапля води змушує великі океани переповнюватися

Нехай вилізуть і впадуть на землю очі тих, хто має око на моєму щастя.

Що можна шукати совісті в тому, хто не має серця?

Яке значення має твоя шия, якщо талія зігнута?

Чи залишиться вид на місто?

Чи отримує він старий присмак язика?

Не благай біди, мені це не годиться.

Хіба ти не знаєш?

Я в біді!

Я вмираю день у день, повір мені, я вчорашній для майбутнього свого життя

Не благай біди, мені це не годиться.

Хіба ти не знаєш?

Я в біді!

Чорне підземелля — це мій світ, я — пустеля Сахара, що спалює пісок